Столиця невдачі. Столиця бездарності в стратегії, коли починаєш війну - і не прораховуєш здатності жертви повернути війну тобі назад.
Десь там сидить мале закомплексоване чмо, яке стільки років будувало собі штучний імідж мачо і великого полководця, він так хотів увійти в історію, що плакав на сцені в Криму, на святі окупації й анексії.

Сподіваюсь, це початок не паузи, а справжнього кінця росії, як штучного бренду. Який ніколи не був якісним. За фасадом з "правильних" фільмів та гасел, пісень та "перемог", самонавіювання, що вони "ого-го" - завжди ховався нуль. Ми про це знаємо, а світ дізнався тільки тепер



















