Перепрошую, я це не коментую. І з корпоративної солідарності, і тому, що зараз рішення й політика по США здійснюється виключно з офісу Президента, а там поради не потрібні.
До того ж навіть сам підхід: хто не потрапить на посаду в переформатованому Кабміні — того й призначимо, не викликає жодного сприйняття.
А чого варто лише попереднє обговорення потенційних кандидатур телефоном?! Ми що вже себе зовсім не поважаємо? Президент не має свого бачення і треба обовʼязково запитати у партнера, чи все банальніше й немає впевненості, що тому чи іншому кандидату «видадуть візу»?
Треба не кандидатури обговорювати, а підходи до роботи повертати до ефективних.
Чому, скажімо, не задіяти в роботі існуючі, але забуті інституційні механізми, такі як, скажімо, Комісія стратегічного партнерства? Можна й рівень її було б підняти вище міністрів закордонних справ, якщо так вже треба.
Варто було б провести інвентаризацію діючих між Україною та США договорів, наприклад, поцікавитися, як виконується зараз широко та глибоко розрекламована двостороння «безпекова угода».
Не завадило би згадати, що у нас із США інституалізований відповідним Меморандумом механізм міжпарламенського співробітництва…
А так, як зараз, то, маючи в обговоренні вже мінімум сім кандидатур, пропоную «Соломонове» рішення — просто збільшити кількість посад в Сполучених Штатах на рівні Посла.
Так, просто на ходу:
1. Уповноважений Президента України в США з питань оборони та безпеки;
2. Уповноважений Президента України в США з питань енергетики;
3. Уповноважена Президента України в США з питань євроатлантичної інтеграції
4. Уповноважений Президента України в США із загальних питань;
5. Представник Президента України на Західному узбережжі США;
6. Представник Президента України на Східному узбережжі США;
7. Спеціальний Представник Президента України на Американських Віргінських островах (єдина професійна вимога — вміння керуватти авто з правим розташування керма);
І діюча пані Посол залишиться, і не буде проблем у Президента України, і роботу підсилимо (принаймні, «розширимо горизонти»).
Не дякуйте