Але День Незалежності в США відгуляли. І цього тижня Трамп пішов у відрив, відіграючись як на економіці, так і на футболі. Хоча може футбол і став трігєром, бо поки збірна США була на чемпіонаті світу то вона розважала Трампа. Який, що правда, як виявилось не дуже розуміється на правилах футболу. Щоправда, це ніколи це йому заважало ламати щось, претендуючи на абсолютність своїх знань. І він зробив все, щоб весь світ був з самого дитинства за Бельгію, хапаючись за голову від того, як американці очуть переписати правила футболу і радіючи, коли навіть це не допомогло і американські футболісти вилетіли під запальний танець бельгійців. І тільки бельгійські економісти і урядовці побоювались, що США в результаті можуть ввести додаткові мита на шоколад і пиво. Чи що там ще експортує Бельгія. Але пронесло. Бельгію. Зато Трамп вирішив відірватись на Іспанії. Тим більше, саме іспанці є одними з фаворитів чемпіонату світу і може так статись, що саме Трамп буде вішати на них золоті медалі. А ще й там ліві при владі, яким не дуже подобалось, що Трамп затіяв війну з Іраном.
Хоча до останнього тижня здавалось, що і Трампу самому це не подобалось. І він хоче забути про протистояння в Затоці як про нічне жахіття і війна вже не повернеться. Проте цього тижня ціни на нафту знов підскочили, радуючи Путіна і компанію. Бо бойові дії в Затоці відновились після того, як іранці, відгулявши похорон свого попереднього верховного бороданя, вирішили постріляти по кораблях. Ці кораблі йшли як хотіли по Ормузький протоці, не слухаючись вказівок іранців. І останні вирішили продемонструвати, хто тепер в Затоці папа. Зафіксувавши умови капітуляції Трампа. Останнє, може, додатково розлютило президента США, який і так в поганому настрої летів до ненависного йому НАТО не розраховуючи на подарунки, накшталт Гренландії під ліжко. В результаті, бойові дії відновились. Нафта підросла до майже 80 доларів за барель. А ринки почали падати. Не те, щоб дуже сильно. Проте в акціях домінували продавці, а котирування 30-и літніх американських казначейських зобов’язань знов перевищили психологічно важливу позначку у 5%. Натякаючи, що дорога нафта означає більшу інфляцію. І тільки курс в парі євро долар лишався стабільним, нічого не дивуючись. Поки що зарано говорити, що війна відновилась. Тим більше, обидві сторони точно хочуть її завершити.
Може тому і нафта не зростає більш радикальними темпами. Сподіваючись, що випустивши пару, всі повернуться до перемовин. Тим більше, жодне велике протистояння не може завершитись відразу і спалахи активності так чи інакше очікувались. Тим не менш, Путін і компанія отримали надію, що дефіцит бюджету доведеться фінансувати не тільки друкарським верстатом. Який росіяни вже запустили на повну. Надрукувавши з початку липня вже 800 млрд рублів, або майже 0.4% ВВП. І це навіть незважаючий на той факт, що в червні російський бюджет все ще відчуває наслідки золотого дощу від війни Трампа з Іраном, де доходи зросли на 35% (нафтогазові доходи в принципі зросли на 38%). Таким темпом дуже скоро їм доведеться замість зменьшення облікової ставки, на яке молиться весь російський бізнес, підвищувати вартість грошей в економіці, тим більше інфляція продовжує розганятись і за попередній тиждень склала 0.31%, або більше 17% в річному вимірі. Або вивішувати білий прапор на фасаді Центрального Банку і відтворювати венесуельське економічне диво
А український сегмент єврооблігацій перебував у доброму гуморі. Тим більше, що поганий настрій Трампа цього разу не розповсюджувався на українське питання і саміт НАТО в Анкарі подарував гучні і приємні заголовки для українців. Та і президент України завжди вмів в конкурс капітанів. Приємно читати про 70 млрд євро, навіть якщо нових грошей там небагато. Тим більше, що цю суму зафіксували і на 2027 рік. Як і приємно бачити заголовки про локалізацію виробництва ракет перехоплювачів, навіть якщо до того, щоб ми побачили результати цієї локалізації, має пройти кілька років. В результаті, українські суверенні єврооблігації цього тижня досягли максимумів з початку повномасштабного вторгнення. Продовжувалось зростання і в сегменті корпоративних єврооблігацій. Звична історія останніх тижнів або вже навіть місяців. Коли люди полюють за дохідністю. До прикладу, вартість єврооблігацій ДТЕКа, компанії, яку дуже полюбляють бомбити росіяни в сезон атаки на енергетику, вже перевищала 90% від номіналу (або десь 15% дохідності). Натякаючи, що з часом може і до 100% дійти. Тим більше, що зараз до цілі долітають виключно балістичні ракети бо на крилаті дуже добре полюють F16, а більшість активів компанії розташовані за межею їх можливостей.
На внутрішньому ринку все спокійно. Літо. Всі сонні, намагаючись відіспатись рідкими ночами, коли не будять російські ракети. Гривня навіть трохи укріпилась цього тижня, торгуючись десь біля позначки у 44,5 гривень за долар. Вуличний курс продовжує перебувати дуже близько. Як і ринок облігацій продовжує перебувати у спокої. Хоч Мінфін і зміг на цьому тижні провести найбільший аукціон за дуже довгий час, залучивши 19 млрд грн. Хоча, подейкують, що життя повернеться і на ринок корпоративних облігацій і скоро із розміщенням вийде перший представник індустрії виробників дронів. Щоправда, ризики цього бізнесу тепер складаються не тільки у російських ракетах, але й в українських силовиках, які завжди приходять на запах грошей. І якщо 5-10 років тому їм дуже приваблював айтісектор, то тепер вони шукають можливості у мілтесі. Що вимушені враховувати всі інвестори, а не тільки покупці облігацій. Із хороших новин внутрішньої економіки – зниження інфляції. Тепер річний показник складає 7,2%, знизившись з 7,8%.
