Українська медицина давно хворіє не лише на дефіцит кадрів, недофінансування чи хаос реформ. Вона хворіє на значно гірше — на паразитичну політичну систему, яка перетворила здоров’я людей на ринок доступу, бюджетів і рішалова. І коли чергова справа розкриває одного з цих персонажів, ми знову бачимо одну й ту саму картину: гучне затримання, кілька заголовків, кілька засідань, кілька ефектних фраз — і далі тиша. А фігурант залишається в системі, зберігає мандат, статус, вплив, контакти і доступ до комітетського коридору, де вирішуються долі лікарень, закупівель і законів.
Сергій Кузьміних саме такий. Його вже ловили. Причому не на чомусь абстрактному, не на плітках і не на «політичній оцінці». Його ловили на темі медичної корупції: на грошах за вплив на контракти щодо медичного обладнання. У 2022 році НАБУ зафіксувало історію з 558 тисячами гривень. Потім були неявки, ігнорування викликів, розшук, затримання, ВАКС, гучні слова захисту про «комунікатора, а не злочинця», подальша робота, подальші хабарі, міжнародні конференції та вояжі під егідою Комітетту, остання була в Іспанію.
Сьогодні, 29 червня 2026 року, українське суспільство отримало новину, на яку чекало понад чотири роки: детективи НАБУ нарешті затримали народного депутата Сергія Кузьміних і відправили його до ізолятора тимчасового тримання. Цей дядько - еталонний приклад того, як людина з мандатом може красти гроші на лікарнях, викидати документи детективів у вікно, ігнорувати суди і при цьому роками літати у закордонні відрядження за державний кошт.
Анатомія жадібності: 30% відкату на медицині
Історія Кузьміних — це не про «політичні переслідування» чи складні схеми. Це про банальне, примітивне мародерство. На початку 2022 року детективи НАБУ спіймали його на гарячому. Факт: депутат вимагав і отримав 558 тисяч гривень.
Ця сума не взялася зі стелі. Це були рівно 30% «відкату» за те, що він забезпечив перемогу конкретної приватної компанії у тендері на постачання систем ультразвукової діагностики (УЗД) для лікарні на Житомирщині. Поки лікарі рятували людей, нардеп профільного медичного комітету оцінив свою допомогу лікарні у третину від бюджету.
Але апетит приходить під час їжі. У матеріалах слідства зафіксовано: ці 558 тисяч були лише «авансом» за лояльність. Кузьміних прямо гарантував бізнесменам своє сприяння у майбутніх державних контрактах на закупівлю МРТ та лапароскопічного обладнання. Загальна сума цих тендерів мала скласти понад 38 мільйонів гривень. Кузьміних планував стабільно знімати свої 30% з кожного медичного апарату, купленого за податки громадян.
Коли корупціонера ловлять, він зазвичай наймає адвокатів і готується до захисту. Що зробив Кузьміних? Коли детективи НАБУ намагалися вручити йому офіційну підозру, народний обранець просто викинув документи з вікна свого елітного автомобіля і поїхав геть. Така поведінка мала б миттєво закінчитися СІЗО. Але в українських реаліях він вийшов під жалюгідну заставу у 49 620 гривень. Депутат, який брав понад півмільйона гривень хабаря за один тендер, заплатив державі 50 тисяч і спокійно повернувся до Верховної Ради — далі натискати кнопки і керувати медичною галуззю країни.
Те, що відбувалося далі у Вищому антикорупційному суді — посібник із легального знищення правосуддя: Кузьміних та його адвокати обрали тактику абсолютного саботажу. Їхня мета була точною: дотягнути справу до січня 2027 року, коли спливають строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цифри говорять самі за себе:
Із 86 призначених судових засідань 31 було зірвано через свідому неявку сторони захисту.
Сам Кузьміних тупо проігнорував 22 судові засідання.
Він прикривався чим завгодно: хворобами, «державною важливістю», засіданнями комітету. Суд терпів. НАБУ писало клопотання. А Кузьміних продовжував сміятися всім в обличчя, отримуючи депутатську зарплату. А вже символом вже абсолютної безкарності стала подія кінця червня 2026 року. ВАКС нарешті увірвався терпець: судді призначили засідання, щоб посилити Кузьміних запобіжний захід і відправити його під варту через систематичні неявки.
Де був у цей момент обвинувачений хабарник? Він поїхав у європейське турне до Мадрида разом із головою комітету Михайлом Радуцьким.
26 червня 2026 року офіційний сайт Верховної Ради повідомив про робочу поїздку делегації комітету до Королівства Іспанія. У складі делегації офіційно у вояжі були: Михайло Радуцький, Ольга Стефанішина, Оксана Дмитрієва, Максим Перебийніс, Сергій Кузьміних, а також посол України в Іспанії Юлія Соколовська.
Людина, яка вимагала третину з апаратів УЗД, сиділа в Європі і розповідала іспанцям про героїзм українських лікарів під час війни. Це був геніальний, цинічний і юридично легальний спосіб зірвати ще одне судове засідання. І це вже навіть не політичний цинізм. Це щось гірше. Це державна нормалізація безкарності.
Сьогоднішнє затримання Кузьміних і поміщення його в ізолятор — це єдиний правильний крок, який держава мала зробити ще чотири роки тому. Цей діяч роками доводив, що статус народного депутата для нього — це лише ліцензія на грабунок лікарень і бронежилет від антикорупційних органів. Він паразитував на медичній системі, зривав правосуддя і ганьбив країну на міжнародних зустрічах.
Тепер головне завдання суспільства і Вищого антикорупційного суду — не дозволити адвокатам Кузьміних знову затягнути справу до 2027 року. Ізолятор має стати лише транзитним пунктом на його шляху до реальної тюремної камери з конфіскацією майна. Бо 30% відкату на здоров'ї нації під час війни — це злочин, у якого не має бути ані строку давності, ані застави.
