Поки ми чекаємо на звіти про результати перемовин Володимира Зеленського в Саудівській Аравії, хочу вас розважити дискусіями, які розгортається у коментарях та реакціях арабської (і не тільки) аудиторії. Цей візит став тригером для глибоких дискусій, які виходять далеко за межі українського питання.
Аналізуючи зріз думок, можна виділити чотири ключові тренди, що визначають нове сприйняття України в регіоні Перської затоки.
«Західний» чи «Східний»? Бій за дефініції
Найгарячіша дискусія розгорнулася навколо твердження, що Зеленський - перший західний лідер, який відвідав регіон під час поточної іранської війни. Коментатори розділилися на два табори:
Скептики: "Він не західний лідер", "У нього немає нічого західного". Для багатьох у регіоні він залишається "Східноєвропеєць єврейського походження".
Апологети: "Він — єдиний справжній західний лідер".
Це не просто суперечка про географію чи етнічність. Це симптом глибшої кризи самого поняття «Захід». Ті, хто заперечує його «західність», намагаються позбавити його статусу представника «гегемона». Ті, хто захищає, - стверджують, що він втілює ті цінності, які сам Захід уже почав забувати.
Хоробрість як найвалютніша політична монета
Фізична присутність Зеленського в Ер-Ріяді в момент, коли Саудівська Аравія сама перебуває під прицілом іранських дронів, викликала повагу навіть у критиків.
"Він неодноразово бував на справжній активній лінії фронту" - цей аргумент знімає будь-які закиди у «паркетній дипломатії».
"Чесно кажучи, тут безпечніше, ніж там, звідки він приїхав" - іронічне, але точне зауваження. Для людини, яка пережила облогу Києва та регулярні візити в Бахмут чи Авдіївку, Ер-Ріяд під загрозою обстрілів - це майже «відпустка». Хоробрість стала невід’ємною частиною його міжнародного бренду, що надзвичайно імпонує політичній культурі Близького Сходу.
«Український Бісмарк»: стратегічне балансування
Порівняння Зеленського з Отто фон Бісмарком - "Минуть десятиліття, і люди будуть порівнювати його дипломатичну майстерність із майстерністю Отто фон Бісмарка" - виглядає компліментарним авансом.
Бісмарк був майстром Realpolitik та балансування між великими гравцями задля інтересів своєї держави. Зеленський приїхав у регіон, який оголосив нейтралітет, але фактично став жертвою агресії, пропонуючи те, чого не може дати жоден інший союзник - унікальний досвід.
Дипломатія за 100 мільярдів: продаж компетентності
Найбільш цинічний, але й найточніший коментар стосувався прагматичної сторони візиту:
" Країни Затоки мають заплатити по 100 мільярдів доларів кожна за консультації з перехоплення дронів."
У цьому жарті - лише частка жарту. Україна сьогодні є єдиною державою світу з масовим, щоденним і успішним досвідом перехоплення іранських дронів-камікадзе. Поки США та Ізраїль лише готують свої відповіді, українські фахівці вже знають «почерк» цих апаратів до дрібниць.
Зеленський приїхав не «просити гроші», як це часто намагалася подати пропаганда раніше. Він приїхав продати ексклюзивну безпекову експертизу. У Ер-Ріяда є гроші, в України - знання, як вижити під ударами «Шахедів». Це ідеальна транзакція.
В принципі, перші реакції на цей візит свідчать про значний зсув. Війна в Затоці, що розпочалася 28 лютого, прискорила еволюцію сприйняття України. Зеленський більше не сприймається як «далекий лідер далекої війни». Він - партнер з унікальною ціною, який говорить з лідерами Затоки однією мовою - мовою виживання в умовах повітряного терору.
