"МВФ ПОПЕРЕДИВ ПРО ТРИ КЛЮЧОВІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ СВІТОВИХ РИНКІВ" - Олександр Гончаров

І ЩО ТЕПЕР РОБИТИ КАБМІНУ, НБУ І ВЕРХОВНІЙ РАДІ

У своєму жовтневому звіті про глобальну фінансову стабільність (Global Financial Stability Report 2026) Міжнародний валютний фонд виділив три ключові загрози, які можуть спричинити різке посилення фінансових умов та серйозні потрясіння на світових ринках, а саме:

1. Корекція на ринку штучного інтелекту (ШІ) та перегрів технологічного сектору - світові ринки стали надмірно залежними від обмеженої кількості технологічних гігантів. Надто оптимістичні очікування щодо прибутковості ШІ й величезні обсяги запозичень створюють ризик «бульбашки». Будь-яке розчарування інвесторів у результатах технологій може спровокувати різкий обвал акцій і кризу ліквідності

2. Стрімке зростання дохідності державних облігацій та боргова криза - через високу інфляцію, тривалі геополітичні конфлікти (зокрема на Близькому Сході) та рекордні рівні світового держборгу, дохідність облігацій розвинених країн піднялася до багаторічних максимумів. Це здорожчує обслуговування боргу для урядів, тисне на корпоративні прибутки й може призвести до хаотичного перепродажу активів.

3. Системні кіберзагрози для фінансової інфраструктури - фінансовий світ стає дедалі більш цифровим та взаємопов'язаним. Використання зловмисниками того ж штучного інтелекту значно розширило можливості для масштабних кібератак. Успішна атака на критично важливі фінансові інститути або хмарні сервіси здатна паралізувати операції ринків і підірвати загальну довіру до банківської системи.

Головна рекомендація МВФ урядам та держрегуляторам: негайно відновлювати бюджетні резерви, посилювати контроль за кредитуванням інвестицій у ШІ та терміново підвищувати кіберстійкість фінансових установ.

Ну, а оскільки Україна перебуває в стані повномасштабної війни, імпортує енергоресурси за високими світовими цінами і безпосередньо залежить від зовнішньої підтримки, ці ризики вимагають від української влади скоординованих превентивних заходів – таких як:

- наповнення бюджету й диверсифікація допомоги: МВФ прямо закликає уряди «лагодити фіскальну систему, поки тріщини не збільшилися». Нашому Кабміну необхідно активізувати внутрішні доходи бюджету, а також мінімізувати залежність від одного джерела фінансування дефіциту (США/ЄС), задіюючи механізми використання заморожених російських активів і довгострокових грантів;

- жорсткий нагляд за банками та формування резервів: незважаючи на загальну стійкість, МВФ попереджає про зростання частки «слабких банків» у світі. НБУ необхідно продовжувати регулярну оцінку стійкості банківської системи, стимулювати накопичення капіталу і змушувати фінустанови реалістично оцінювати непрацюючі кредити (NPL);

- законодавче регулювання цифрових активів та нових технологій: на тлі ризиків «бульбашки ШІ» і нерегульованих небанківських платформ, Верховна Рада України має прискорити створення нормативної бази для цифрових активів (криптовалют) й токенізації реальних активів, що відповідає європейським стандартам (MiCA), щоб запобігти виведенню капіталу.

Але хто все це у Кабміні, НБУ та Верховній Раді буде виконувати? Компетенції вистачить?