Коли AFP запитало у пєскова про готовність та можливість путіна зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G20 у Майямі, той перелякано відповів, що це "неможливо". Трохи згодом, взявши себе в руки, він знову затягнув платівку про те, що "є готовність зустрітися з ним (президентом України - ВК) у москві".
Як відомо, раніше Володимир Зеленський, відповідаючи DW, яке запитало його про готовність зустрітися з путіним в США, сказав: "Так, звичайно. Нам треба приїхати. Треба зустрітися, поговорити і ухвалити рішення".
Чому москва наполягає на тому, аби президент України їхав на розмову до них, зрозуміло. Це символічний жест підкорення. Цілування перстня. Визнання свого підкореного стану. Москалі хочуть аби український лідер, в незалежності від прізвища, приїхав «на поклон» до царя. Чому відмовляємося ми, теж зрозуміло. І питання безпеки, здається, тут не головні. Бо ми розуміємо чого цими вимогами хочуть досягти кацапи. І що цей умовний візит – перший крок до реалізації кацапської давньої фантазії. Як казав гетьман Іван Виговський:
«москва хоче мати гетьмана, якого можна, взявши за хохол, за собою водити».
Зрозуміло і те, чому путін петляє від будь-якої можливості зустрічі як той заєць. Бо говорити нема чого, пояснювати нема кому. Виправдовуватися він не буде. До експромтів не звик. Швидко реагувати на заяви не може. Але це все техніка спілкування. Суть полягає в тому, що кацапи намалювали собі картину завершення війни і вимагають від всіх навколо не тільки виконати те, чого вони хочуть, але й так, як вони накажуть.
Про те чого хочуть вчора сказав Кушнер: «президент путін окреслив свою лінію того, чого він хоче досягти. Якби Україна захотіла відійти до цієї лінії, ми б уже мали зібрану решту угоди. Але Україна зараз не хоче цього робити». Мова, зрозуміло, про території від яких ми, за логікою кремля, маємо відмовитися тільки для того, аби мати шанс поговорити про мир з під@рами.
Сильним кроком було б поставити пітуна перед фактом нашої присутності в Маямі. Отримати запрошення і приїхати. Або приїхати без запрошення. І подивитися що буде. Як вся ця хвалена готовність кацапів говорити про мир піде коту під хвіст на очах у всього світу. Як путін буде нарізати круги навколо умовного басейну, тільки б не зустрітися з Зеленським. Уся ця російська пиха в секунду розтане під маямським сонцем. Але, звичайно, так не буде. Хоча було б цікаво на це подивитися. Бо протокол, дипломатичні розшаркування, не можна ставити хазяїна та інших партнерів у незручний стан, мають бути правила…
Та й путін настільки сцикливий, що й досі не повідомив, чи поїде на G20, чи ні.
