➤ Пропозицію союзників України по НАТО спільно виробляти зенітні ракети, в тому числі для ППО, ЗЕ свідомо проігнорили.
➤ Свідомо відмовились від Ленд-лізу.
➤ Саботували виробництво 155 мм боєприпасів, проте браковані міни, порох, снаряди - на сотні мільярдів.
Зеленський не збрехав таки - він дійсно найдосвідченіший здавач України.
Покажіть мені того божевільного, який досі не розуміє, що жаба працює на кремль.
●
Ніч жахливих атак, практично все на столицю. А хто б сумнівався - zейло в Данію, рашистські ракети до Києва.
Як у них там система сповіщення працює, чи є якийсь спеціальний офіцер на звязку з москвою, що повідомляє:
«Vоvа уєхал, можетє бамбіть», чи воно саме знаки подає, або раша своїми силами відслідковує.
Он, колись в Одесі не простежили й один Онікс десь за півтора кілометра від нього прилетів - тоді в порту загинули військові, вічна їм пам'ять...
А воно в істериці попалилося: «Вони, що не знали? Вони своїх військових не контролюють?»
Думаю, що рашисти свого необачного ракетчика десь на Магадан з Криму відправили за таке...
●
Не має ППО, балістики не має, дрони-ракети десь літають (ніхто не знає де), зате шахеди цілком конкретно носяться над нашою головою.
Ми можемо зробити хоч десять мільйонів фпв-дронів на рік – але немає грошей навіть на два, німці допомагають купити 500 «лютих», але це – крапля в морі, коли противник запускає по 500 шахедів за ніч.
Ми втрачаємо території, втрачаємо людей, сміємося над ухильниками і приходимо в шок від баснослівних сум, які вносять за топ-корупціонерів.
Все погано, все пропало?..
І так, і ні.
Завжди є вихід, якщо правильно оцінити ситуацію, не закривати очі на правду, не заривати голову в пісок, не боятися «песимізму» і не розраховувати на дешевий «оптимізм», який завжди закінчується в газових камерах концтабору.
Що треба робити?..
1. Поділитися владою.
2. Поділитися владою.
3. Поділитися владою.
4. Почути людей.
5. Почути людей.
6. Почути людей.
7. Гей ви там, нагорі, ви не окуїли?..
Країна в дупі, а вам влади мало?
Ви взагалі щось чуєте, крім власних слів?
8. Треба терміново ввести до влади людей – нелояльних і незручних, але знаючих толк в дипломатії, інженерії, економіці, соціальних (вертикальних і горизонтальних) зв'язках.
9. Нам потрібно провести мобілізацію країни і суспільства.
Це зовсім не те, що робить ТЦК.
Це те, що змусить нас працювати у вихідні та в будні по 12 годин.
10. Ми повинні вийти з пабів і кав'ярень і перейти в окопи і бліндажі. Хтось у буквальному сенсі, хтось у переносному, але всі повинні відправитися на війну, навіть якщо лінія вашого особистого фронту проходить в 500 км від гарячої.
11. Нам потрібні:
• комітет з дронів;
• комітет з ППО – або назвіть як хочете;
• ми гостро потребуємо військової реформи,
Поверніть тих, кого звільнили у лютому 2024 року.
12. Ми завжди повинні бути на крок попереду наших ворогів. У нас завжди повинні бути найкращі дрони, найпередовіші технології, найталановитіші командири, найкраще навчені бійці.
●
Сьогодні вночі Макрон дві години розмовляв з Трампом - з них, як стверджують французькі ЗМІ, годину говорили про Іран, а годину - про Україну.
Наразі французький президент не поспішає давати розгорнуті коментарі стосовно цього, але, за даними AFP, Макрон висловив упевненість, що телефонна розмова Трампа та Зеленського «дасть усі відповіді», на які чекає Київ.
А тепер, в очікуванні цієї розмови, хочу звернути вашу увагу на три моменти, які їй передують:
➤ Вперше Трамп публічно висловив розчарування у путіні. Навіть заявив (цитую): «Мені здається, путіна там вже немає. Це вже не путін.» Фігурально це він сказав чи у прямому сенсі - можна лише здогадуватись.
➤ Вперше Китай проартикулював, що не допустить програшу росії, бо у цьому випадку Вашингтон повністю переключиться на протистоянні з Пекіном. Навіть, якщо журналісти дещо перебільшили (китайські дипломати ніколи б настільки прямо про це не заявили), сенс згаданого посилу залишається максимально однозначним.
➤ І ще один цікавий момент... Сьогодні зранку низка американських видань (NBC News, Fox News, CNBC) написала, що призупинення постачання військової допомоги Україні було одностороннім кроком міністра оборони Піта Хегсета. І це вже втретє, коли Хегсет самостійно зупиняє постачання допомоги Україні.
Зазначені чинники дещо змінюють загальну картину сприйняття Білим домом українсько-російської війни. Коли я давав прогноз, що до червня відкриється вікно «договорняка» між рф та США, мої основні сподівання були на гіпертрофоване марнославство Трампа, яке врешті решт не дозволить йому більше півроку водити себе за ніс. Помилився - Трамп у цьому сенсі виявився ганчіркою, яка приймає форму звірячого (як виявилось) марнославства путіна.
Подивимось, що буде далі. Але те, що над Трампом почали відкрито насміхатись, Китай все більше нахабніє, а у проколах з Україною різко знайшли крайнього (Хегсет), свідчить про те, що один етап цієї геополітичної гри закінчився і може початись новий - більш сприятливий для України.
І на закінчення побуду циніком.
«Вони там грають у свої ігри, а Україна стікає кров`ю» - цей посил вже не працює.
На емоційно-емпатичному рівні він був актуальним у перший рік війни. Зараз, коли світ читає новини про нашу країну і бачить страшні кадри з Києва чи Кривого Рогу, першою думкою є:
«Добре, що це не у нас».
Вибачте за відвертість.
●
Безвідносно до того, хто ким розчарований і про що вони подовгу балакають поміж собою - ми живемо в тектонічний час утворення нової дійсності, в якій серед світових лідерів превалює гра в балансування противагами.
➤ Росія з тріском звалює з Близького Сходу і з арабського світу, підібгавши фоста.
➤ Безумовно, серце радіє, що московитів турнули зі Сирії.
➤ Не менше серце радіє, що московитів попросили з Нагорного Карабаху.
➤ Ще більше серце радіє поразці проросійського режиму в Ірані.
Однак мрійникам і обнадійникам варто розуміти ширший контекст подій і перестати одноходово тішитися з того, що росія стрімко звужує ареал своїх геополітичних упливів в інших кутках Землі.
Якраз це й насторожує, бо може мати прямий стосунок до нас. Навіть якщо й вимкнути всю чудернацьку конспірологію – слід припустити, що взамін за вихід із арабо-азійського простору москва може отримати як приз простір свій: рускомірний, пост-совєцький.
І буде дуже зле, якщо росія не лише зосередить усю свою геополітичну імперськість на Україні-жертві, але й зуміє виторгувати собі Україну-жертву за принципом «в одному місці від звіра відняли, в іншому прибавили, щоби стишився».
Тут ми росію посваримо, а тут Україні нічого не дамо. Такі гойдалки вирівнювання - у більшості питань.
Яким би не був новий світоподіл, ми там – рядок у меню «страви з мангалу» завдяки Зеленському.
Субʼєктність має підтверджуватися стратегічністю, на яку у Зеленського немає часу.
Бігання по світу з жаром у пригоршнях нею не є.
●
І наостанок анекдот від Ярослава Трінчука:
ПреЗЕдент у лікарні каже головному:
- Треба відкрити кабінет евтаназії.
- У нас вже такий кабінет є, - говорить головний. - На сьомому поверху, ідете прямо по коридору. Вхід до кабінету через вікно.
.
Олег Леусенко, Тарас Чорновіл, Володимир Касьянов (Редаговано), Олег Шарп, Остап Дроздов
На фото Київ