1. Ростов-на-Дону знову атакували безпілотники в ніч на 18 вересня - наступного дня після удару по військовому аеродрому «Ростов-Центральний».
- Жителі міста повідомляли про вибухи. Моніторингові канали відзначають нову атаку на авіабазу.
- Попередньої ночі, 17 вересня, СБУ заявила про ураження на військовому аеродромі «Ростов-Центральний» трьох літаків — Ан-12 і двох Ан-26 — та трьох вертольотів. На стоянці авіатехніки виникла масштабна пожежа з подальшою детонацією.
2. Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у росії зупинив переробку нафти після нічної атаки українських дронів.
- Атака вивела з ладу первинну установку АВТ-3 потужністю 17 140 тонн на добу — близько 40% потужностей заводу. Ще одна установка, АВТ-4, яка забезпечує 33% переробки, перебуває в ремонті після атаки 28 серпня. Таким чином, у роботі залишається лише установка АТ-4 із часткою близько 27%.
- У четвер продукція ЯНОС не пропонувалася на внутрішній біржі. На підприємстві після атаки виникли пожежі.
- ЯНОС належить «Славнефти», співвласниками якої є «Роснефть» і «Газпром нефть». Потужність НПЗ становить близько 300 тис. барелів на добу, або 15 млн тонн на рік. У 2024 році підприємство переробило 14,9 млн тонн сировини, виробивши 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизельного пального та 4,7 млн тонн мазуту.
3. путін передав під «тимчасове управління» частки французьких Auchan і Leroy Merlin, швейцарської Nestlé та логістичних компаній FM Logistic і Bati Logistic.
- Відповідний указ набув чинності після офіційної публікації. Зокрема, під управління передано 99,99858% російської дочірньої компанії Auchan, що належить французькій Sogepag, 99,993% акцій Leroy Merlin, якими володіє Scenari Holding, а також частку Groupe Adeo.
- Указ також охоплює частки Nestlé у російських компаніях «Nestlé Кубань» і «Nestlé Росія».
- росія використовує механізм «тимчасового управління» з 2023 року для встановлення контролю над активами компаній із країн, які кремль вважає «недружніми». Раніше під такий контроль потрапили активи Danone та Carlsberg, частину яких згодом продали структурам, пов’язаним із російською владою.
- Nestlé працює в росії з 1990-х років. Після початку повномасштабної війни компанія скоротила діяльність у країні, зокрема припинила імпорт та експорт товарів не першої необхідності, рекламу й капітальні інвестиції.
- Auchan відкрив перший магазин у росії у 2002 році. Нині мережа має близько 230 супермаркетів і гіпермаркетів у країні.
- За даними Єльської школи менеджменту, після початку війни понад 1000 іноземних компаній залишили росію або скоротили там діяльність.
4. Капіталізація російського фондового ринку за час повномасштабної війни скоротилася майже вдвічі — з 45,4% ВВП наприкінці 2021 року до 24,1% наприкінці 2025-го, за розрахунками близького до кремля ЦМАКП.
- У 2026 році російські акції продовжили дешевшати. За січень–серпень індекс Мосбіржі втратив 15%, а від початку 2022 року — 14,2%.
- Скорочення капіталізації відбувається в умовах відсутності доступу російських компаній до більшості західних фінансових ринків, що обмежує можливості залучення капіталу.
5. кремль намагається зберегти позиції росії як найбільшого експортера пшениці, але проблеми з портами Чорного моря загрожують різким скороченням поставок.
- У серпні–вересні Мінсільгосп росії та Зернова асоціація провели зустрічі з найбільшими експортерами зерна, вимагаючи знайти способи зберегти світове лідерство країни.
- Водночас, підтримувати звичні обсяги експорту може бути неможливо, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими. На ці порти припадало близько 70% експорту російської пшениці.
- Через перебої з портовою інфраструктурою відвантаження з російських чорноморських портів у липні–серпні впали у 2,5 раза рік до року — до 3,73 млн тонн. Експорт пшениці росії у липні–вересні може скоротитися до 5,4 млн тонн — мінімуму за 16 років і приблизно вдвічі менше, ніж роком раніше.
- росія намагається компенсувати втрати за рахунок альтернативних маршрутів. Влада субсидує залізничні перевезення до балтійських портів Усть-Луга та Висоцьк і на Далекий Схід, розглядає скасування експортних мит та планує новий зерновий термінал у Владивостоці. Однак ці маршрути поки не здатні повністю замінити чорноморські потужності.
- На початку вересня Усть-Луга та Висоцьк відвантажили 77 тис. тонн і 95 тис. тонн зерна відповідно. У вересні через Балтику може пройти до 500 тис. тонн пшениці.
- Проблеми з логістикою виникли після того, як росія зібрала значний урожай, тому навіть за наявності зерна країна ризикує не мати достатніх потужностей для його вивезення.
6. Найбільші покупці російських енергоносіїв виступили проти нового санкційного законопроєкту США.
- Документ, який вже схвалив Конгрес США, тепер має підписати Дональд Трамп. Найбільше цей закон може зачепити Китай та Індію. З 2022 року на Китай припадало близько 50% експорту російської нафти, на Індію — 37%, Туреччину — 5%, ЄС — 5%. Євросоюз також залишався найбільшим покупцем російського ЗПГ — 49% експорту — та трубопровідного газу — 32%.
- У Китаї заявили, що Пекін виступає проти втручання третіх країн у його торговельні відносини.
- МЗС Індії заявило, що Нью-Делі раніше попереджав Вашингтон про можливі наслідки нових заходів і вживатиме необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів.
- кремль також виступив проти законопроєкту. пєсков заявив, що нові санкції США нібито ускладнять пошук мирного врегулювання війни проти України.
- У ЄС побоюються, що широкі повноваження Трампа щодо винятків можуть зробити застосування санкцій непередбачуваним. Зокрема, йдеться про можливість виключень для великих покупців російських енергоносіїв, з якими США паралельно намагаються розширювати торговельні відносини.
7. росія і Китай заблокували в Раді Безпеки ООН продовження мандата групи експертів, яка контролює виконання санкцій проти Ірану.
- Проєкт резолюції, запропонований США, передбачав продовження роботи експертів ще на рік. За нього проголосували 11 із 15 членів Радбезу, двоє утрималися, однак росія та Китай скористалися правом вето.
- Група експертів збирає та аналізує інформацію про дотримання санкцій проти Ірану, зокрема щодо випадків їх порушення. Її чинний мандат завершується 26 вересня 2026 року.
- росія і Китай заявили, що відповідні санкційні механізми більше не мають діяти та закликали вирішувати іранське ядерне питання дипломатичним шляхом. США, зі свого боку, звинуватили дві країни у блокуванні міжнародного контролю.
8. Угорщина може повністю відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року. Про це заявив міністр економіки та енергетики Іштван Капітань.
- За його словами, країна має достатню газотранспортну інфраструктуру, щоб забезпечити поставки з інших джерел.
- Капітань зазначив, що переговори щодо заміщення російського газу вже тривають, зокрема з Румунією та постачальниками зрідженого природного газу. Серед можливих джерел — газ із румунського родовища Neptun Deep та поставки ЗПГ.
- Угорщина також працює над зниженням залежності від російської нафти. Будапешт веде переговори з Хорватією щодо використання нафтопроводу «Адрія» на повну потужність.
- Одночасно угорський уряд переглядає проєкт розширення АЕС «Пакш-2», який реалізує російський «Росатом». Перевірку контрактів, бізнес-моделі та ролі нових реакторів в енергосистемі планують завершити до кінця року, після чого ухвалять рішення щодо подальшої необхідності проєкту.
- Таким чином, Угорщина розглядає можливість скорочення залежності від російських енергоносіїв одразу за трьома напрямами — газом, нафтою та атомною енергетикою.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
