Роками Кремль запевняв світ, що жодної програми хімічної чи біологічної зброї не існує. Проте поки тривали ці запевнення, у закритих військових містечках по всій росії йшла планомірна робота. Де був синтез нових отруйних речовин, випробування на тваринах, закупівля західного обладнання через підставні фірми і навіть тестування препаратів на олімпійських спортсменах. Центр «Досьє» впродовж кількох років збирав сотні документів, щоб скласти детальну картину того, як ця система влаштована зсередини. Головним координаційним органом усієї системи є 27-й Науковий центр Міноборони в Москві. Зовні він виглядає як сучасний бізнес-комплекс. Непримітні чорно-сірі панелі та наглухо затоновані вікна. Збудований цей комплекс на початку 2020 років на місці напівзруйнованих радянських будівель, неподалік станції метро «Авіамоторна».
Про його існування, як не дивно, відкрито писали телеканали, а відео дрона над комплексом навіть опублікував забудовник на власному сайті. Відомчі журнали без зайвої скромності називають 27-й Науковий центр головним інститутом, що визначає державну політику у сфері радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Але є й інша сторона цієї «публічності». Ті самі співробітники, які ведуть роботу в лабораторіях центру, час від часу виступають у медіа з заявами про нібито застосування хімічної зброї Україною. Те, що саме вони займаються розробкою такої зброї, залишається за кадром.
Центр заснували ще в 1974 році як аналітичний орган при начальнику хімічних військ СРСР. Саме тоді радянське керівництво робило ставку на хімічну зброю як тактичний інструмент, адже на відміну від ядерної, її можна застосовувати точково. У рамках секретної програми «Фоліант» тоді ж синтезували «Новачок». Після 2014 року, коли Путін остаточно обрав курс на протистояння із Заходом, цей науковий центр пережив масштабну модернізацію й відновив самостійний статус. Що саме відбувається в його лабораторіях, красномовно демонструє перелік обладнання, закупленого на початку 2020 років. Там є і лінія синтезу та очищення нових сполук, система перетворення речовини на аерозоль, установка для отримання мікро- і наночастинок, і прилади для вимірювання дози у дихальних шляхах, інгаляційна камера для тварин. Разом це повний цикл від створення речовини до перевірки її ефекту при вдиханні. Колишній співробітник програми «Новачок», який у 1990 роках розкрив інформацію про неї, він же Віл Мірзаянов, оцінює цей перелік однозначно. Ці системи інкапсуляції та наночастинок свідчать про спроби наносити отруйні речовини на тверді частинки-адсорбенти, здатні проникати крізь фільтри протигазів. Лише на закупівлю обладнання для однієї цієї лабораторії у 2022 році витратили понад 284 мільйони рублів.
У квітні 1979 року у Свердловську, нині Єкатеринбург, стався витік спор сибірки з закритого військового містечка. Загинули десятки людей, переважно робітники сусіднього керамічного заводу. Сьогодні те саме містечко, відоме як Військове містечко-19, досі функціонує. Огороджене бетонним парканом, з озброєною охороною на КПП. Всередині є щонайменше 102 наукові співробітники єкатеринбурзького філіалу 48-го Центрального науково-дослідницького інституту Міноборони, а разом із сім’ями, технічним персоналом і строковиками це кілька сотень мешканців. З 2019 року центром керує полковник Євген Вахнов, який до переведення на Урал служив у відділі біологічного захисту при тодішньому начальнику військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Ігорі Кирилові. Це людина, яка безпосередньо причетна до координації всієї програми. Документи, отримані «Досьє», розкривають конкретні напрямки роботи. Розробка нових штамів небезпечних бактерій, зокрема сибірки, вивчення мікробактерій і фітопатогенів, створення важких грибкових інфекцій і, що особливо важливо, штамів із стійкістю до антибіотиків. Все це поєднано із дослідженням можливостей їхнього аерозольного застосування. Стійкість до антибіотиків тут аж ніяк не технічна деталь. Це ключова бойова характеристика. Бо вона унеможливлює лікування і перетворює патоген на практично невиліковний засіб ураження.
Наприкінці 2010 років на території містечка збудували лабораторію синтетичних пептидів вартістю понад 214 мільйонів рублів. Пептиди, вони ж молекули, які регулюють у людському організмі майже все. Починаючи від болю та настрою до сну й концентрації уваги. Знайдені документи описують повний виробничий цикл. В них зазначено клонування, ферментація в біореакторі, очищення, ліофілізація і зберігання синтетичного бета-ендорфіну. Таке виробництво давно існує в десятках цивільних установ по всій Росії. Тому жодної очевидної причини дублювати його у закритому військовому містечку немає. Є лише одна деталь, яка змінює всю картину. Всі речовини тут випробовують на тваринах в інгаляційних камерах через аерозольне розпилення. У медицині пептиди колють або дають у вигляді таблеток, але ніяк не розпилюють у повітрі. Аерозольне введення це не медичний метод, а інструмент тих, хто розробляє зброю. Адже в такий спосіб це дозволяє вплинути на людину непомітно, через дихання, без її відома. Пептиди, введені таким чином, здатні непомітно знижувати концентрацію уваги, викликати загальмованість і порушення координації. Зовні це практично невідрізнено від звичайної втоми.
Аби купувати іноземне обладнання попри санкції, введені після 2014 року, філіал використовував кілька схем. Замовлення оформлювались через підставні фірми або під прикриттям закупівель для Уральського державного медичного університету. Але в окремих випадках, як показує аналіз накладних, західні постачальники могли здогадуватися про реального отримувача і мовчали. Характерний приклад це італійська компанія «Solaris Biotech», яка спеціалізується на виробництві біореакторів. У 2020 році вона не лише відправила обладнання до Військового містечка-19 через фірму-посередника «АлаМед», а й консультувала під час встановлення. Представник «АлаМеду» навіть скаржився постачальнику, що не може зв’язатися з технічною підтримкою безпосередньо, бо монтаж відбувається у «закритому інституті, де немає телефонного зв’язку». Питань у італійців, що це за інститут, не виникло.
Попри все основним центром розробки хімічної зброї залишаються Шихани поблизу Саратова, де розташований 33-й Центральний науково-дослідницький інститут Міноборони, там близько 700 співробітників. Саме тут у радянський час синтезували «Новачок», і саме звідси вийшли люди, причетні до отруєнь сімʼї Скрипалів у 2018 році та Навального у 2020 році. Члени оперативних груп підтримували зв’язок з керівництвом інституту, частина з них були його колишніми співробітниками. Скандали не зупинили роботу. Обсяг продукції виріс з 76,4 мільйона рублів у 2018 році до 152,6 мільйона у 2020 році, тобто подвоївся за два роки. Сьогодні 33-й Центральний науково-дослідницький інститут, серед іншого, виробляє запалювальні боєприпаси із термітними складами, що горять при температурі понад 2000 градусів і прошивають бронетехніку, а також дронові та підствольні гранати, споряджені газом CS. Це подразнювальний аерозоль, який уражає слизові оболонки і змушує бійців залишати укриття просто під вогонь артилерії. Застосування таких речовин у бойових діях заборонено Конвенцією про заборону хімічної зброї. Але внутрішні документи інституту прямо вказують на речовину, якою споряджають ці гранати.
На реновацію 19-го корпусу, де відремонтували одинадцять лабораторій, витратили не менше 232 мільйонів рублів. Обладнання закуповували у 2021-2022 роках у компаній із Великої Британії «Оксфорд Інструментс», Швейцарії «QoneTec», Німеччини «KNF» і «Heidolph». Одна з ключових лабораторій цього корпусу поєднує блок синтезу, блок виготовлення макетів із речовиною під шифром «МТХ» і токсикологічний відсік із душем, системою вентиляції та інгаляційною камерою для дев’яти тварин одночасно. Потенційно, «МТХ» може означати метилтіофосфонат хлорангідрид, тобто фосфорорганічну сполуку, близьку за властивостями до бойового газу VX. Для виготовлення та перевірки цієї речовини, у 2015 році інститут закупив щонайменше 60 безпородних собак і кілька сотень щурів. Важливий нюанс. Інгаляційна камера не потрібна для перевірки вже відомих речовин, адже вони давно випробувані і очевидно, що нових даних не дадуть. Обладнання, яке закупили використовують виключно для оцінки уражаючого ефекту нових агентів.
Паралельно хіміки інституту шукають нові сполуки самостійно. В розпорядженні «Досьє» є документ від хіміка Федерального медико-біологічного агентства з детальним описом синтезу невідомої подразнювальної речовини. Перший же контакт із нею спричинив нестримне чхання впродовж 15 хвилин, гостре печіння язика і слизової носа, свербіж та почервоніння рук. Така реакція була і у самого хіміка, і в кількох колег, що стояли за 5-7 метрів, причому без жодного видимого пилу і під витяжкою. Цей документ написаний не як застереження, а як рекомендація до бойового застосування з аналізом переваг перед наявними аналогами.
Окрема роль у цій системі відведена Всеросійському науково-дослідницькому інституту «Сигнал» біля московського парку «Сокольники». Офіційно установа займається технічним контролем і навіть випускає харчові добавки та фіточаї, зокрема збір для виведення токсинів з організму. Насправді тут адаптують вже синтезовані отруйні речовини до конкретних умов застосування. Директор «Сигналу» Артур Жиров і його заступник Андрій Антохін обидва пройшли через Шихани і 27-й Науковий центр. Антохін у 1980-х служив на полігоні 33-го Центрального науково-дослідницького інституту, де випробовували «Новачок». Зв’язок «Сигналу» з програмою несподівано підтвердила провалена операція з отруєння сімʼї Скрипалів у британському Солсбері 2018 року. Агент ГРУ Руслан Боширов в інтерв’ю Маргарити Симоньян назвав «фітнес-індустрію і спортивне харчування» своєю сферою бізнесу. Це не просто легенда прикриття, це вже пряме посилання на реальну діяльність «Сигналу».
У 2013-2015 роках фахівці установи регулярно рекомендували спортсменам кількох національних збірних конкретні препарати. Відбувалось це через медичні команди і фахівців Федерального медико-біологічного агентства. Серед рекомендованих були мельдоній, який заборонений з 2016 року, і триметазидин, який заборонений з 2014 року. А серед потенційних отримувачів цих рекомендацій були ковзаняр Віктор Ан, біатлоністи Євген Гараничев, Дмитро Малишко та Антон Шипулін, лижники Микита Крюков і Олексій Петухов, фігуристки Аделіна Сотнікова та Єлизавета Туктамишева. На Олімпіаді в Сочі 2014 року присутність керівництва «Сигналу» була цілком офіційною. Сам Жиров мав акредитацію в Оперативному штабі, а його заступник Антохін мав акредитацію координатора лікарів у Гірському кластері. Зв’язок зі спортом не обривався і після Сочі. Співробітниця «Сигналу» Світлана Стахальська щонайменше з 2012 року і станом на 2025 рік одночасно числилась у штаті установи і в документах Міністерства спорту як фахівець збірних із фігурного катання. Цікаво, що без жодної згадки про її справжнього роботодавця.
Навіщо армії спорт? Внутрішній документ «Сигналу» пояснює це прямо. У ньому пропонується розробляти препарати для військових за аналогією зі спортивними навантаженнями. Міський бій нагадує командні ігри, марш-кидок зі стрільбою нагадує біатлон, а снайперська стрільба аналогічна спортивній. Препарати мають застосовуватись за трифазною схемою. На етапі підготовки, під час виконання завдань і для відновлення. При цьому вони повинні складатися з речовин із коротким строком дії для того щоб залишатися непомітними для аналізу. По суті, тестування на спортсменах давало змогу відпрацьовувати комбінації стимуляторів із каталізаторами, які прискорюють їхнє розкладання до рівня нижче порогу виявлення. Відпрацьовуючи на спортсменах препарати, які діють і не залишають слідів в аналізах, «Сигнал» фактично вдосконалював ту саму технологію, що пізніше використовувалась при отруєннях сімʼї Скрипалів у 2018 році та Навального у 2020 році. Спорт був лише полігоном. А отруєння стало практичним застосуванням.
Чотири установи, чотири функції, одна система. Єкатеринбург розробляє біологічні патогени та пептиди з бойовим потенціалом. Шихани синтезують і випробовують хімічні агенти та вже постачають зброю для війни в Україні. Москва координує програму і забезпечує їй публічне прикриття. «Сигнал» адаптує речовини до реальних умов і відпрацьовує схеми непомітного введення. Усі чотири установи на початку 2020 років отримали нові лабораторії та обладнання, придбане попри міжнародні санкції. Колишній командир британського батальону хімічного та біологічного захисту Гемі де Бреттон-Гордон, якому «Досьє» показав зібрані матеріали, оцінив побачене коротко і зрозуміло. За його словами, для суто оборонних завдань уся ця інфраструктура є явно непропорційною. Висновок усіх опитаних експертів однаковий. Росія веде наступальну програму хімічної та біологічної зброї і вона фінансується та розширюється прямо зараз.
Секція “Дельта” групи “Інформаційний Спротив”
