Скандальні вимоги послабити екзамени по математиці – це не тільки в Україні. Тупі стають все домінантнішими по всій планеті. Країни, що вгорі на цих графіках, це частка студентів вищих навчальних закладів, які демонструють результати на найнижчому рівні. Як бачите, там і США з Ізраїлем в дупі, не тільки поляки.
Хронологічний графік показує, що все почалось з розквітом смартфонів і соцмереж на початку 2010х. А потім ковід все погіршив, і зараз ШІ добиває.
І серед самих науковців зростає лузерка. Брати вчити більше тупих студентів, щоб не зменшилось фінансування закладу через відсутність студентів взагалі. І прикрити це все алібі свідомості: мовляв, студентам більше не потрібні міцні базові навички, адже значна частина їхньої майбутньої роботи полягатиме у вдосконаленні того, що створив ШІ.
Але це не прагматизм — це капітуляція. Дуже раджу цей лонгрід «The Economist». Бо хто зможе його прочитати, той доведе, що ще не всі люди деградували до коротких постиків))))
Студенти вчаться гірше, ніж ви думаєте
Протягом останніх тижнів понад 1 800 викладачів математики та природничих наук Каліфорнійського університету — однієї з найбільших і найкращих систем державних університетів Америки — підписали відкритий лист, у якому детально описали складну проблему. За їхніми словами, першокурсники дедалі частіше приходять до університету, не маючи базових навичок, необхідних для успішного навчання. У кампусі в Берклі, як вони пишуть, приблизно 20–30 % студентів, які відвідують вступний курс з математичного аналізу, демонструють «серйозні прогалини в підготовці». Проблема стала настільки серйозною, додають вони, що викладачам доводиться повторно викладати матеріал з математики середньої школи.
Цей лист є черговим внеском у дебати, що набирають обертів, щодо вищої освіти, практики вступу до університетів — та рівня підготовки американської молоді. Це стало наслідком приголомшливого звіту, опублікованого в листопаді в кампусі Каліфорнійської системи в Сан-Дієго. Вчені там зазначили, що кількість першокурсників, які вступають із математичними навичками нижче рівня середньої школи, за п’ять років зросла майже втридцятеро — до майже одного з восьми. На їхню думку, близько 70 % студентів, що відстають, не демонструють результатів на рівні, якого очікують від 14-річних.
Занепокоєння щодо математичних навичок студентів бакалаврату поєднується з тривалим занепокоєнням щодо зниження рівня грамотності. Викладачі попереджають про студентів-філологів, які, здається, не здатні дочитати книги до кінця. Про ці проблеми повідомляють не лише на західному узбережжі чи в державних університетах. У Гарварді деякі професори гуманітарних та соціальних наук кажуть, що змушені скорочувати тексти, згідно зі звітом, оприлюдненим для викладацького складу в жовтні. Студенти приходять до найвідомішого університету Америки «з меншим досвідом читання складної прози та меншою здатністю до зосередження й тривалої уваги». Вони «мають труднощі з текстами, які ще десять років тому студенти читали з легкістю».
Професори нарікають на студентів з тих пір, як з’явилися «башти з слонової кістки». Підкріпити анекдоти широкими даними може бути складно. Після закінчення середньої школи учні дуже рідко складають стандартизовані іспити на національному чи регіональному рівні. Тому дослідники значною мірою покладаються на окремі звіти викладачів, наприклад, з Каліфорнії, які відчувають необхідність бити на сполох.
Але спостерігачам, які прагнуть зрозуміти глобальні тенденції — та місце Америки в них — не доводиться діяти наосліп. Принаймні деяке уявлення можна отримати з тесту, що проводиться раз на десятиліття аналітиками ОЕСР — клубу, до якого входять переважно багаті країни. Його «Дослідження навичок дорослих» має на меті оцінити, наскільки громадяни десятків країн володіють навичками читання, письма та рахування, необхідними для успіху в реальному житті.
У найпростішому варіанті ці тести перевіряють, наскільки добре люди розуміють інструкції на упаковці ліків або можуть розрахувати, скільки шпалер потрібно купити для ремонту кімнати. На більш просунутих рівнях вони досліджують, наскільки добре люди можуть робити обґрунтовані висновки на основі складних аналізів та діаграм. Учасників тестування поділяють на п’ять рівнів компетентності в кожній дисципліні. За словами Андреаса Шлейхера з ОЕСР, рівень 1 має бути досяжним для учня з країни з розвиненою економікою наприкінці початкової школи.
Під час останнього раунду тестування (результати якого було опубліковано наприкінці 2024 року) було перевірено близько 160 000 осіб різного віку. Журнал «The Economist» звернувся до ОЕСР із проханням надати дані лише щодо осіб віком до 35 років, які на момент складання тестів навчалися у закладах «вищої» освіти. Сюди входять студенти всіх університетів, а також учні більшості типів коледжів (але лише ті, хто навчається на курсах, що теоретично є більш просунутими, ніж ті, що пропонуються в середніх школах).
Багато з них демонструють дуже високі результати, але значна частка показує вкрай низькі результати. У багатих країнах близько 8% студентів вищої освіти демонструють результати з грамотності, не кращі за ті, яких можна було б очікувати від десятирічної дитини. Аналогічна частка спостерігається й у математиці. Гірше того, частка тих, хто знаходиться на цьому рівні або нижче, зросла з часу проведення останніх тестів, трохи більше десяти років тому. Частка студентів із дуже низькими результатами з грамотності зросла більш ніж удвічі.
Результати на рівні окремих країн значно різняться. В Естонії менше ніж 2% студентів вищих навчальних закладів мають результати на рівні або нижче найнижчого порогу. Цей показник зростає до однієї п’ятої в Польщі (щодо грамотності) та однієї чверті в Чилі (щодо математики). Британці можуть почуватися досить оптимістично, незважаючи на зростаючу зневагу громадськості до академічної сфери; результати їхніх студентів кращі за середні й продовжують поліпшуватися. Натомість результати США є одними з найгірших. Кожен сьомий студент вищого навчального закладу показав результати на рівні початкової школи або нижче у тестах з грамотності, тоді як десять років тому таких було приблизно кожен двадцятий. Водночас частка тих, хто показав результати на найнижчому рівні або нижче за нього з математики, становила майже кожного п’ятого.
Кожна дитина, яка залишилася поза увагою
Що відбувається? Почасти коледжі та університети успадковують проблеми, що виникли у школах по всьому світу. Неможливо переоцінити вплив пандемії. Країни запровадили загальнонаціональне закриття шкіл, яке тривало в середньому 20 тижнів. Системи чергування для очного навчання та карантини для «тісних контактів» ще більше порушили навчальний процес. У роки, що настали одразу після цієї катастрофи, складалося враження, ніби деякі учні «взагалі не ходили до середньої школи», — каже Джессіка Хутен Вілсон, професорка Університету Пеппердайн у Каліфорнії. «Це було насправді дуже страшно спостерігати.»
Проте в багатьох місцях освіта вже йшла назад, коли спалахнула пандемія. Результати NAEP, національного контрольного тесту США, досягли піку на початку 2010-х років і з того часу поступово знижуються. Результати PISA, міжнародного тесту для 15-річних, демонструють аналогічну динаміку в цілій низці інших країн. До країн із надзвичайно глибоким і тривалим спадом належать Франція, Німеччина, Нідерланди та Нова Зеландія.
Причини цих тенденцій є предметом гарячих дискусій. Важливу роль відіграє зростання міграції: новоприбулі, як правило, бідніші за учнів, що народилися в країні, і частіше розмовляють іноземною мовою вдома. Тим часом традиціоналісти звинувачують реформаторів шкільної освіти в тому, що вони послаблюють системи тестування та підзвітності. А також у заміні перевірених часом навчальних програм на модні навчальні плани, які применшують значення засвоєння конкретних фактів на користь приємно звучних, але порожніх «м’яких» навичок.
Твердження про те, що соціальні мережі «перепрограмовують» дитячий мозок, сильно нагадують минулі панічні настрої, наприклад, щодо телебачення та комп’ютерних ігор. Але майже немає сумнівів, що екрани всіх видів витіснили більш корисні захоплення: частка дев’ятирічних дітей у США, які заявляють, що читають книги для задоволення, знизилася з майже 60 % у 1990-х роках до 37 % зараз. Дійсно, зниження рівня грамотності спостерігається не лише серед школярів чи студентів: тести ОЕСР також виявляють цю тенденцію серед старших верств населення, зазначає пан Шлейхер, можливо, тому, що люди мають менше практики, ніж раніше, у читанні довгих і складних текстів.
Проте коледжі та університети, які стверджують, що є лише пасивними спостерігачами цього процесу, самі оцінюють власну роботу. У багатьох країнах вони мають широкий контроль над власною політикою прийому. Вони часто не використовують ці свободи для підтримання високих стандартів.
Протягом десятиліть критики звинувачували керівництво коледжів та університетів у зниженні вступних критеріїв, щоб скористатися зростаючим попитом. Сьогодні динаміка дещо інша: у деяких багатих країнах кількість 18-річних наближається до піку або вже його перевищила. Адміністраторам може бути ще важче втриматися від зниження стандартів, коли альтернативою є скорочення чисельності студентів. Дійсно, порівняння даних ОЕСР щодо навичок студентів із змінами у кількості студентів у системах вищої освіти виявляє кореляцію, яка заслуговує на подальше дослідження: системи, що скорочуються, з особливою ймовірністю набирають велику кількість студентів, які набирають найнижчі бали за результатами цих тестів.
Падіння успішності в школах здебільшого зумовлене дітьми, які й так посідали місця в нижній половині своїх класів, а не «розумниками» з верхньої частини рейтингу. Тож поступове надходження непідготовлених студентів до деяких найкращих університетів Америки вимагає додаткового пояснення. Розлючені науковці в Каліфорнії та в багатьох інших частинах країни звинувачують у цьому скасування вступних іспитів. До пандемії понад половина університетів Америки, що присвоюють ступінь бакалавра, вимагали від абітурієнтів складання тестів на числове та вербальне мислення — зазвичай це були SAT або ACT (ці тести допомагають замінити стандартизовані іспити, що існують у багатьох інших країнах). Зараз таких університетів залишилося всього 10%.
У розпал пандемії американські університети стверджували, що безпечно провести ці тести неможливо. Але їх також підштовхнули твердження про те, що іспити є упередженими щодо студентів-афроамериканців та латиноамериканців, які, як правило, показують на них результати гірші за середні. Циніки кажуть, що скасування цих тестів полегшило адміністраторам завдання формувати етнічний склад своїх кампусів так, як вони вважають за справедливе — незважаючи на рішення Верховного суду 2023 року, яке заборонило позитивні дії на основі расової приналежності. Для навчальних закладів нижчого рівня скасування тестів, ймовірно, спростило більш нагальне завдання — просто забезпечити, щоб на місцях було достатньо студентів.
Все це змусило американських фахівців з прийому студентів все більше покладатися на альтернативні показники, надійність яких лише знижується. Есе для вступних заяв і раніше часто писали батьки та вчителі, але зараз вони практично нічого не варті, зважаючи на те, як легко їх можна «намалювати» за допомогою штучного інтелекту, зазначає Міна Аганагіч, професорка математики в Берклі та одна з авторок відкритого листа. Щодо оцінок у старшій школі, то вони стрімко завищуються. Останніми роками багато американських штатів знизили порогові вимоги, які учні середніх шкіл повинні виконати, щоб отримати атестат про закінчення школи. Приблизно чверть усіх учнів, яких професори в Сан-Дієго направляли до найслабшого класу з математики для відпрацювання прогалин, у останні роки навчання в школі отримували найвищі оцінки з математики. Процес прийому стає «чорною скринькою», — зазначає професор Аганагіч. «Гадаю, більшість людей погодяться, що відбір студентів навмання нікому не йде на користь».
Головне питання для коледжів та університетів полягає не лише в тому, як вони реагуватимуть на зростаючу кількість недостатньо підготовлених абітурієнтів, а й у тому, чи готові вони самі й надалі дотримуватися високих вимог. У відкритому листі з Каліфорнії застерігають, що з появою слабших студентів з’явився «зростаючий тиск на послаблення кількісної суворості». У Великій Британії великі національні іспити дещо стримують завищення оцінок у середніх школах, але у вищій освіті ситуація інша. Хоча оцінки дещо знизилися порівняно з піковим рівнем під час пандемії, у 2025 році близько 30 % студентів бакалаврату у Великій Британії отримали диплом з відзнакою, тоді як у 1995 році цей показник становив 7 %.
У Єльському університеті у 2022–2023 навчальному році 79 % оцінок становили «А» або «А-», порівняно з 67 % у 2010–2011 роках. Найнижчий показник був на економічних курсах — близько 50%; він перевищував 80% на гуманітарних, етнічних та педагогічних спеціальностях, серед інших. У квітні провідні науковці Єльського університету в есе, присвяченому причинам падіння довіри до вищої освіти, зазначили, що «десятиліття інфляції та стиснення оцінок зробили систему оцінювання в коледжах майже беззмістовною як академічний показник».
У звіті, опублікованому минулого року деканом факультету бакалаврських програм Гарварду, міститься надзвичайно відвертий огляд факторів, що сприяють інфляції оцінок, складений на основі бесід із викладачами. Студенти, які за час навчання в школі жодного разу не отримували посередніх оцінок, стали впевненіше оскаржувати неідеальні оцінки в університеті. Викладачі Гарварду побоюються, що студенти будуть уникати курсів, які ведуть викладачі, що суворо ставляться до оцінювання, і що це може зашкодити їхній власній кар’єрі. Вони вважають, що керівництво все більше звертає увагу на те, що студенти пишуть у формах оцінки наприкінці курсу. Це дає додатковий стимул намагатися задовольнити студентів.
Згідно зі звітом, вже протягом десятиліття Гарвард «закликає викладачів пам’ятати, що деякі студенти приходять до університету менш підготовленими, ніж інші, що деякі борються зі складними сімейними обставинами чи іншими викликами… і майже всі страждають від стресу». Викладачі, які ставлять їм низькі оцінки, не завжди були впевнені, що університет «підтримає їх». Свою роль відіграють також зміни в тенденціях викладання. Групові проєкти оцінювати об’єктивно складніше, ніж іспити. Деякі викладачі навіть згадують про інтерес до таких концепцій, як «відмова від оцінювання» або «навчання на основі контракту», за якими студенти отримують оцінку «А» за виконання всіх призначених завдань.
CheatGPT
На додачу до всього цього з’являється штучний інтелект, який, як видається, сприяє поширенню шахрайства. За даними опитування, опублікованого в березні аналітичним центром HEPI, близько 94 % студентів у Великій Британії повідомляють, що використовують штучний інтелект для виконання оцінюваних завдань. Приблизно 12 % зізналися, що вставляють текст, згенерований штучним інтелектом, безпосередньо в курсові роботи, що є зростанням порівняно з 3 % у 2024 році. Майже половина студентів, які вивчають STEM (науки, технології, інженерію та математику), — і чверть студентів гуманітарних спеціальностей — вважають, що контент, згенерований штучним інтелектом, дозволить їм «отримати хорошу оцінку» з їхнього предмета
У США протягом 2023–2024 навчального року близько двох третин студентів державних університетів використовували штучний інтелект, і, за оцінками, 9 % з них використовували його для обману, згідно з дослідженням, опублікованим у травні. Рівень обману був найвищим — що особливо прикро — серед студентів економічних спеціальностей (17 %) та журналістики (16 %). Зараз ці цифри, безсумнівно, набагато вищі, зазначає Ігор Чириков із Берклі, один з авторів дослідження.
Поки що обман окупається. У другому дослідженні, опублікованому минулого місяця у вигляді робочого документа, доктор Чириков проаналізував 500 000 оцінок, виставлених великим (неназваним) університетом у Техасі в період з 2018 по 2025 рік. Він виявив, що кількість найвищих оцінок, які виставляються на курсах, що передбачають навички, в яких штучний інтелект є сильним, такі як письмо та програмування, різко зросла з моменту запуску ChatGPT наприкінці 2022 року. Частка оцінок «А» з цих предметів зросла на 13 процентних пунктів, або приблизно на 30 % порівняно з базовим рівнем. Він не виявив подібного завищення оцінок у предметах, для яких розмовні роботи, ймовірно, не є дуже корисними.
Науковці не дуже довіряють інструментам, які нібито виявляють роботи, написані штучним інтелектом, і мають багато чого втратити, висуваючи звинувачення у шахрайстві. Доктор Чиріков зазначає: «Не можна забороняти інструмент, якому, як очікується, ви також маєте навчати». Багато викладачів знову запроваджують іспити під наглядом (під час пандемії популярними стали тести з відкритими підручниками, які студенти могли брати додому й виконувати протягом 24 годин). Однак це може зустріти опір з боку адміністрації, яка мусить знайти приміщення та персонал для належного проведення іспитів під наглядом.
Для деяких ШІ викликав почуття змирення. Все частіше можна почути, як науковці з похитуванням плечима зауважують, що, можливо, студентам більше не потрібні міцні базові навички, адже значна частина їхньої майбутньої роботи полягатиме у вдосконаленні того, що створив ШІ. Це не прагматизм — це капітуляція







!["ЗЕЛЕНСЬКИЙ відправляє посилку до ПОЛЬЩІ [Пародія]" - Юрий ВЕЛИКИЙ (ВИДЕО)](https://static.spektrnews.in.ua/img/2026/06/2264/226477_48xx_.jpg)











