Українські дрони вперше дісталися газової інфраструктури росії в Арктиці, пролетівши понад 3200 км. Удари по двох підприємствах на Ямалі показали, що навіть віддалені газові об’єкти росії більше не можуть вважатися недосяжними.
Під удар потрапили Уренгойський комплекс «Газпрому» та Пуровський завод з переробки газового конденсату «Новатека». Ямало-Ненецький автономний округ забезпечує близько 80% видобутку природного газу росії, тому подальші атаки на інфраструктуру регіону створюють ризики для значної частини російського газового сектору.
Для росії це означає додаткові ризики втрати видобутку, переробки та можливостей експорту. Раніше українські удари були зосереджені переважно на нафтовій інфраструктурі, однак тепер під загрозою опинилися й ключові газові потужності.
Водночас атаки викликали занепокоєння в Європі, яка досі не відмовилася від російського газу. росія все ще забезпечує близько 10% європейського попиту — половина цього обсягу припадає на ЗПГ, решта надходить через «Турецький потік». Будь-які перебої з російськими поставками можуть посилити дефіцит на європейському ринку, особливо перед зимою.
Ціни на газ уже перевищили €80 за МВт·год — уперше більш ніж за три роки. Тому потенційні удари по великих російських газових об’єктах створюють ризик одночасного удару по доходах російської газової галузі та нового стрибка цін у Європі.
Найбільший ризик для ринку — «Ямал ЗПГ». Його ураження стало б серйозною ескалацією для світового газового ринку. При цьому ЄС планує повністю заборонити імпорт російського ЗПГ з 1 січня 2027 року, але до цього часу Європа залишається залежною від цих поставок.
