Високопосадовці в Європі дедалі більше занепокоєні тим, що росія може здійснити атаки безпілотниками або ракетами по країнах НАТО, оскільки москва активізує свою гібридну кампанію по всьому континенту, пише європейське видання Politico.
Німеччина готує лікарні до можливого конфлікту, Литва оновила плани евакуації, а війська НАТО проводять навчання в Балтійському регіоні, тоді як білоруські сили провели масштабні маневри поблизу Литви.
Як зазначає Politico, це відбувається після численних порушень росією повітряного простору НАТО, посилення кібератак і активізації російської ракетно-дронової кампанії, яка б’є по українських містах і вражає цілі поблизу Польщі. Союзники по НАТО неодноразово заявляли, що розглядають ці атаки як тиск Кремля з метою змусити їх зменшити підтримку України, але стримано реагували через побоювання ескалації.
У четвер прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що москва може впродовж "найближчих кількох місяців" спрямувати дрони або ракети на територію країн НАТО, які підтримують Україну.
Президент Франції Емманюель Макрон скликав лідерів партій і кандидатів у президенти на виборах 2027 року на екстрену зустріч у п’ятницю, щоб обговорити Україну, Іран і дедалі гострішу енергетичну кризу.
Оголошуючи новий план захисту критичної інфраструктури, він назвав попередження Туска "обґрунтованими й добре документованими" та додав: "Останніми тижнями… російська гібридна загроза для європейців і Франції посилилася".
Гійом Лакруа, лідер Радикальної партії лівих, вийшов із зустрічі сказав: "У свої 50 років я рідко відчував таке запаморочення".
"Не випадково польський прем’єр-міністр висловлюється настільки різко, – заявив у п’ятницю прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен. – Ми маємо поставитися до цього попередження дуже серйозно… ми повинні послідовно демонструвати, що не приймаємо цього і, за потреби, діятимемо".
У четвер президент Фінляндії Александер Стубб сказав, що країні "варто морально готуватися до того, що щось станеться", зокрема до диверсій і появи російських дронів.
Як зазначає Politico, москва також посилила войовничу риторику напередодні парламентських виборів, які збережуть при владі партію "Єдина росія" путіна.
Минулого тижня міністр закордонних справ росії Сергій Лавров попередив Європу, що вона зіткнеться з "дуже короткою" війною, якщо союзники по НАТО спробують атакувати країну.
"росія наростила темп своєї діяльності – ми маємо залишатися пильними, – заявив один високопоставлений європейський представник у сфері оборони. – Це можна розглядати як прояв ширшої тенденції… подібні попередження ми вже бачили раніше, і цілком можливо, що їх буде більше".
За словами другого високопоставленого європейського представника у сфері оборони, останні інциденти поки що не спричинили жодних додаткових багатосторонніх заходів. "Але ми уважно стежимо за ситуацією", – додав він.
Триматися курсу
У п’ятницю німецькі та шведські сили провели спільні навчання поблизу стратегічно важливого шведського острова Готланд – лише через кілька тижнів після того, як союзники по НАТО провели неанонсовані навчання поблизу російського ексклаву Калінінград.
Останніми тижнями винищувачі НАТО збили російський безпілотник над Литвою, російський корабель випустив сигнальні ракети в бік данського військового гелікоптера, а Німеччина поклала відповідальність за спробу атаки дронами на аеропорт Лейпцига на ймовірного російського шпигуна.
У серпні у звітах американської розвідки йшлося про те, що москва планує обмежений напад на одну з країн НАТО в найближчі роки. Наприкінці минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф попередив російських посадовців у москві не загострювати конфлікт із союзниками по НАТО, зокрема з Естонією, Латвією та Литвою, у контексті повномасштабного вторгнення москви в Україну.
Водночас, зауважує Politico, залишається незрозумілим, чи ґрунтуються останні попередження на нових розвідданих.
У п’ятницю міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс має "ті самі розвіддані", що й Туск, "щодо можливої операції під чужим прапором", але припустив, що вони датуються ще липнем.
"Я сприймаю публічні заяви політиків про це як частину скоординованої кампанії, покликаної попередити росію, щоб вона не ухвалювала дурних рішень і не намагалася щось зробити, думаючи, що це не призведе до [застосування положення НАТО про колективну оборону] статті 5 і не призведе до того, що її зметуть", – пояснив він.
За словами двох дипломатів Альянсу, союзників офіційно не інформували в межах НАТО про будь-які нові розвіддані, а НАТО поки що не змінило свою оцінку загрози.
"Наразі ми не бачимо безпосередньої загрози нападу, – заявив представник НАТО від імені організації, додавши, – але ми не можемо дозволити собі наївність чи самозаспокоєння й маємо подбати про те, щоб НАТО залишалося сильним у найближчі роки".
Ед Арнольд, колишній посадовець НАТО й радник консалтингової компанії D Group, сказав, що ці попередження також можуть бути спрямовані на підвищення обізнаності суспільства про загрози та на те, щоб заздалегідь нейтралізувати можливі дезінформаційні версії про атаки під чужим прапором ще до того, як вони стануться.
Високопоставлений військовий представник НАТО сказав, що росія може посилювати тиск через труднощі у спробах перемогти Україну. "Тому вона може помилково вважати, що єдиний вихід – посилювати свою гібридну кампанію. Але це безперспективна стратегія, адже ми готові відповісти".
За даними українського аналітичного центру Sahaidachnyi Security Center, у період із січня по серпень у Європі було офіційно атрибутовано 100 гібридних інцидентів проти 60 за той самий період минулого року, особливо різко зросла кількість порушень повітряного простору.
Один із високопоставлених представників НАТО заявив, що реальна кількість становить " щонайменше 200", не враховуючи кібератак, яких лише проти брюссельської штаб-квартири військового альянсу відбуваються "тисячі" щомісяця. "Кількість зросла, серйозність зросла, готовність росії йти на ризик зросла", – наголосив він.
