Принаймні так може здатися українцям, які до кінця наступного тижня можуть повірити навіть у магічну кліматичну зброю, яку раптом винайшли росіяни. Можна йому за це подякувати, він таке любе. А цей тиждень президент США розпочав із продовження війни із Федеральним Резервом. Що напружило в першу чергу банкірів. І навіть Джеймі Даймон, голова J P Morgan, заговорив в голос, що це все дуже погана ідея, а колишня голова ФРС Джанет Йелен порівняла плани президента Трампа із діями бананової республіки. Не відомо, що там у бананових республіках, але от нещодавній приклад Ердогана яскраво продемонстрував, що відбувається, коли авторитарний лідер починає командувати ще й незалежним Центральним Банком. Що правда, сильно падати на цьому ринок не зміг. Ба більше, спекулянти досить швидко перехопили ініціативу, нагадали всім про світлий шлях штучного інтелекту і ринок зміг оновити історичний максимум вже наступного дня. Перший історичний максимум цього року. І, судячи із настроїв ринку, де домінує жадібність, не останній. Ключовий індикатор жадібності – біткоїн, продемонстрував потужне зростання цього тижня. Нагадуючи, що є люди у світі, які мають електрику і спрямовують її на видобуток великого нічого.
Що правда, іноді ринок знижується, відходячи від історичних максимумів. Турбуючись про якісь дрібниці. А іноді просто тому, що від досягненної висоти починає кружитись голова. Як у середу. Але ненадовго. В результаті, індекс S&P500 відкриває торги у п’ятницю з рівня 6944 пукнта, що на 23 пункти вище, ніж тиждень тому. А от хто по-справжньому відреагував на атаку на ФРС, так це дорогоцінні метали. Які, схоже, разом із швейцарським франком стають справжнім притулком для тих, хто вже перелякався і не знає, де сховатись від хаотичних дій Трампа. Золото і срібло продовжують ставити рекорди. І схоже ми нарешті зрозуміли, що мав на увазі Трамп, коли казав, що настає золота доба в економіці США. А ще цього тижня суттєво підросла ціна на нафту. Барель бренту доходив до 66 доларів, напружуючи українців і даючи надію росіянам. І все через події у Ірані, де йдуть найбільші протести за дуже довгий час і де в стороннього глядача могла виникнути надія, що режим бороданів скоро посиплеться. Але, схоже, їм знов вдалось залити протест у крові, а обіцяна допомога від Трампа поки що так і не прийшла. А, скоріш, не долетіла. І коли зранку у четвер бомби так і не впали на Тегеран, а сам Трамп сказав, що там більше ні в кого не стріляють і не заплановані публічні повішення на найближчі кілька днів, ціни на нафту трохи знизились, опустившись нижче 64 доларів за барель бренту. Що при цьому відчули учасники протестів в Ірані краще і не думати. Надія яких може бути пов’язана лише з стилем Трампа і переміщенням американських військ, які досі прямують ближче до Перської затоки.
Український сегмент єврооблігацій перебував цього тижня у відносному спокої. Знизившись між ніж на пункт під кінець тижня на тлі чергового випаду Трампа, який знов звинуватив Зеленського в упрямстві, несподівано перемкнувшись в інший режим. Цікаво, чи пов’язано це з тим, що одночасно він став поблажливим до іранців. І де у нього той тумблер. Може наступного тижня у Давосі Зеленський знов нащупає його і переключить у притомний режим. Ключові події на цьому тижні розвивались у корпоративному сегменті. Ще минулої п ятниці Укрзалізниця оголосила, що інвестори не отримають купон і мають підготуватися до жорсткої реструктуризації. Хто зна, чи буде входити в пакет, який запропонують бондхолдерам, можливість скористатися програмою УЗ-3000. В результаті, в понеділок ціна на єврооблігації компанії впала пунктів на 6, але при цьому знайшлися покупці, більшість з яких полюють саме на такі можливості. З якими тепер компанії треба бути мати справу під час реструктуризації. І це не найбільш приємні люди у всесвіті. Але Укрзалізниця виявилась не єдиним порушником спокою. МХП, відома в народі як «Наша ряба», розпочала процес випуску нових єврооблігацій. Спрямованих, судячи з усього, на рефінансування старого випуску, що має закінчити своє існування в квітні. Непересічна подія як для українського корпоративного сектору під час війни, де відвикли вже від того, що борги можна не тільки реструктуризувати, але й рефінансувати.
А в Україну приїхала голова МВФ. Певно, пані Крісталіна не любить спеку. Під її приїзд депутати українського парламенту показово провалили всі законопроекти, які є частиною співпраці. Як з МВФ, так і з ЄС. І це ще навіть і близько не дійшла розмова до по-справжньому не популярних серед депутатів заходів по закриттю дірок і детінізації, а саме повернення ПДВ для ФОПів. Депутати навіть посилки оподатковувати не поспішають, певно чекають на якісь замовлення на Temu. Проте переконати керівництво МВФ, що боротися із тінню не на часі, судячи із комунікацій самого МВФ після візиту, не дуже вийшло. Але, принаймні, уряд погодив новий трудовий кодекс, про необхідність якого вже десятки років говорено переговорено, і який має замінити ще радянський взірець трудових відносин у колективі. І з’явились подробиці розподілення європейських грошей, виділених Україні. Ті самі 90 млрд євро вічного кредиту від ЄС, який не треба повертати і обслуговувати. Виявилось, що планується розподіляти їх у пропорції 60 млрд на зброю і 30 млрд у бюджет. Що, з одного боку, приємно, бо на зброю йде багато грошей, а ще ж є як мінімум 20 млрд доларів на 2026 рік тільки від Німеччини і Норвегії, а з іншого боку напружує, адже в бюджет чекали більшої долі цих грошей. З іншого боку, схоже, та частина українського бюджету, яка витрачалась на закупівлю озброєння, тепер зможе бути переорієнтована на інші витрати. Головне не забувати, що все це фінансування, ну може за винятком Норвежців, яких мучає сумління через надприбутки від продажу газу у 2022-23 р р., прив’язані до програми МВФ.
А гривня продовжила зниження. Радуючи око гостям з МВФ. На цьому тижні здавалось, що сезонність вже відіграна і пік досягнуто рівно в той же самий день, як і рік тому. У 2025 сезонне зниження закінчилось 13 січня. Але так тільки здалось і ранок п’ятниці гривня зустрічає на відмітці 43,55 гривень за долар. Нацбанк продовжує дозволяти гривні сповзати. Тим більше, інфляція продовжила зниження. Ба більше, остання цифра – 8% по результатам 2025 року, виявилась набагато кращою, ніж очікували всі аналітики. І поки що не відчувається ефект обстрілів енергетики, а саме – результат зростання цін на електрику для бізнесу. Вартість якої вже на 20% перевищує попередній пік. Не кажучи вже про всі ці генератори і пальне для них. Що рано чи пізно все рівно вплине на ціни. І ще попереду половина зими і ситуація, звісно, може погіршитись. Принаймні прогноз погоди на найближчі 10 днів може загнати в депресію будь-якого міністра енергетики чи мера Києва. Здається, що Бог нас наказує за щось. Або хтось забув закрити холодильник. Хоча, з іншого боку, радує, що позаду вже половина зими.
