Здається, Земля дійсно намагається очиститись від людського шумовиння, як кажуть ясновидці про Космічний Перехід, викидаючи наверх всякий політичний непотріб. Аби ті перед зникненням засвітились, щоб не було їх жалко.
Найбільше вони суєтяться біля влади і біля грошей. Що цікаво, нікчемність свою вони вже не приховують.
А для нікчем, нестійких влада це наркотик.
Створюється ілюзія.
Вони думають, що влада то їхня значимість, велич, та якщо їм сказати, що то банальна втеча від страху, вони образяться...
Як тільки нікчема посідає владу, його куций розум трансформується моментально. У нього відразу виникає надскладне питання – як зберегтися.
І це перетворюється на манію, яка підсилюється наркозалежністю.
Відтепер для таких не існує жодних правил, законів, Конституції, а людей вони сприймають, як ворогів.
Та проблеми їхні ускладнюються ще й тим, що оточення вони підбирають не з тих, хто мислить, хто міг би їм допомогти, а винятково з тих, хто підкормлює їхню хворобливу ілюзію.
Коли розглядати дії зеленої влади з точки зору формальної логіки, то напрошується аналог – це якби от диригент підбирає на вулиці випадкових людей, дає їм інструменти і намагається зіграти симфонію…
Навіть гірше, бо серед цих випадкових було б не багато, кому захотілось би вкрасти інструмент, тоді як оте зелене шумовиння винятково заточене на крадіжку.
Більше – серед них багато відвертих ворогів України.
А ще більше прихованих..
У них травмоване ДНК, тому відсутній інстинкт самозбереження.
А це для держави дуже небезпечно.
Нині у нашій ситуації чітко простежується, як зелені й ті, хто сіпає їх за ниточки, намагаються створити умови, щоб не допустити до влади в Україні розумних.
Особливо – українців.
Робиться все це з першого дня влади Зе.
Для цього задіяно весь інструментарій:
Політичний.
Економічний.
Дипломатичний.
Феесбешний.
Кримінальний.
Така тенденція існує давно, а від часу Кучми набула системного, упорядкованого характеру.
Кучма, генерал КГБ, а по сумісництву парторг режимного заводу, після перевороту стає президентом України. Теж по сумісництву..
Він якось проговорився: «Скажіть мені, що будувати, і я буду будувати». Себто, він признався, що не знає, що робити, будучи президентом. Хоча насправді прекрасно розумів, що робить.
Своїм і росіянам він роздав національні ресурси, інфраструктурні, промислові об’єкти, посади, а ті вже творили в Україні щось на зразок промислового феодалізму. Зразка раннього Середньовіччя. (Сюзерен – васал). Однак, без регуляторних механізмів.
А щоб перед українським суспільством виглядати патріотом, він доручив Академії Наук написати книжку «Україна – не Росія».
Що характерно.
Книжка написана рос. мовою, а на українську перекладена. Демонстрація пріоритетів.
То ще б нічого, якби в українському варіанті не було маси помилок. Десятки і сотні… А це вже свідчить про зневагу авторів, як до мови, так і до нації.
Про це можна б і не говорити, то вже історія, але...
Кучма зі своїм другом Пу, щоб законсервувати реальність, привели до влади Овоча, а той пустив метастази у всі державні і громадські інституції. Вони ж добре закріпились, потім допомогли зелені влізти на Банкову, а ті вже кучмакам відкрили дорогу...
До пограбування України.
Щоб легше мародерити, перманентно влаштовується хаос.
Планують хаос фахівці, а Зе всього лише нитка, за яку сіпають…
На виході – брехні, підміна понять і демонстративний вияв зневаги до «аборигенів». А організована масована інформаційна інвазія підносить це незрілим, як реформи, як вияв розуму, волі.
За рівнем цинізму, Кучма – невинні квіточки. Він таки намагався говорити, але порушити корпоративні правила вже не міг. А ті правила завжди пов’язані кров’ю.
Ні, Кучма не убивав.
Навіть не наказував убивати. Убивство політиків, потенційних керівників держави – Щербаня, Гетьмана, Кирпи, Чорновола, убивство журналістів, молодих поетів також підносилось незрілим, як самогубство, нещасний випадок...
Ющенка ледве порятувала австрійська медицина.
Убивали і своїх, якщо була загроза витоку інформації.
А скільки загинуло при нез’ясованих обставинах.
СБУ могла б опублікувати списки.
Мовчить СБУ.
Зрозуміло, що в президента Кучми можливості убивати не було, а от Кучмі гебешнику допомагала ФСБ. (Швидше, не допомагала, а просто ставила до відома). Прийде час, і людство дізнається більше і побачить наскільки цинічною і зловісною була влада кучмаків-путіноїдів…
Можна б сказати і про це, що то вже історія, якби…
Якби москвинська агентура не діяла нині в Україні масштабно, відкрито нахабно. При тому, на найвищих щаблях влади.
Ота тотальна корупція – то спланована операція на підрив Армії, державних інституцій.
Перманентний хаос у командному складі ЗСУ., перестановка некомпетентних «музикантів» у їхньому «оркестрі» не залишає сумніву, що все робиться за зловісним планом ворога.
Ні, ні, пішаки-одиниці іноді попадаються.
То добре.
Правда, навіть пішаки, що попадаються, якимось чином десь зникають.
Ніяк до суду не доходить.
На щось надіються, нещасні...
Кажу вам: нічого у вас не вийде – кишка тонка.
Ви ніколи не зрозумієте, що то бути громадянином вільної держави.
Вами керує шлунок, а не розум.
Тому ви і влаштували зелену комедію, яка, на жаль, для народу обернулася трагедією.
Та в України є сили, щоб анулювати ваші нікчемні забаганки.
Україна вистоїть, переможе і відбудеться, як цивілізована держава.
А вам відповідати таки доведеться...
Колись розумні латиняни говорили – Memento more.
В українському перекладі це означає – пам’ятай про Чаушеску...
Останні хвилини перед розстрілом. Єлена і Ніколае Чаушеску в ефірі Румунського телебачення. Бухарест. 25 грудня 1989 року.
