Так звана «Рада миру» Трампа наразі виглядає не як альтернатива ООН, а як елемент глобального безладу. Принцип «права сили», повернення сфер впливу та участь у цій ініціативі росії та білорусі не можуть не насторожувати.
Ситуація довкола Гренландії відволікає увагу від головної загрози світовій безпеці - російської агресії проти України. Саме Україна, а не Арктика, є реальною точкою докладання зусиль для захисту миру.
Інтерес Трампа до Гренландії - це не лише безпека, а й доступ до рідкоземельних ресурсів та прагнення увійти в історію як «збирач земель». Водночас його позиція - це ще не позиція всіх Сполучених Штатів.
Європа проходить серйозний тест на єдність і рішучість. Реакція на Гренландію показала, що діяти швидко ЄС може, але контраст із обережністю щодо України залишається показовим та тривожним.
Сигнали про можливу анексію Гренландії є критично небезпечними: успіх такого сценарію фактично легалізував би практику захоплення територій і розвʼязав би руки агресорам у всьому світі.
Трамп, ймовірно, робитиме ставку не на військову силу, а на економічний тиск. Торговельні війни між США та ЄС стають дедалі реальнішими і вигодонабувач у такому сценарії очевидний.
Для України ключове - це зберегти стратегічне партнерство з США, не стати інструментом суперечок між Вашингтоном і Європою та водночас твердо відстоювати принципи суверенітет й територіальної цілісності.
Українська дипломатія має працювати в режимі максимальної точності, балансу між принциповістю та прагматизмом, зосередження на зміцненні міжнародної підтримки нашої держави.
