Очікуючи виступу голови ФРС, який має вказати шлях і прояснити, як ФРС буде реагувати на ситуацію. А реагувати якось треба, особливо після операції міністерства фінансів минулого тижня, коли вони почали активніше викупати власний борг. Тому що ринки вже взяли в руки лупу і детально роздивляються, що відбувається і може відбутись на ринку американського боргу. А якщо там щось і відбудеться, про що зараз кажуть переважно шепотом, то це може справити ефект справжньої атомної бомби для ринків. Тому просто так цю тему не полишать. І самий простий спосіб, яким свого часу вже вдалось знизити рівень боргу в США зі 120% (поточний рівень) до 30% від ВВП – це інфляція. Певна кількість років високої інфляції. Але проблема в тому, що це рішення не дуже подобається пересічним американцям. Хоча з іншого боку, хто їх буде питати. Тим більше, методи скорочення дефіциту бюджету також можуть багатьом не сподобатись. І поки ставки відійшли від психологічно важливою, як виявилось, позначки у 5,3% по 30-и літнім казначейським забов язанням. І нафта продовжує лишатись трошки нижче 90 доларів за барель, відкриваючи ранок п’ятниці на позначці 89 доларів. Навіть незважаючи на той факт, що, схоже, з військовими діями в Затоці вже покінчено і Трамп визнав свою поразку, назвавши її блискучою перемогою.
Перейшовши до плана Б. Трамп вирішив, що оскільки військово в нього не вийшло, от спробуємо задушити Іран економічно. Проблема тут тільки в тому, що іранці вже настільки бідні, що можуть не відчувати економічних криз. На відміну від американців. Тим більше, що тих, що відчують, можна швиденько розстріляти як агентів сіоністів і Сатани. Якщо вони раптом побачать, що валюта в черговий раз оновила історичний мінімум. Іранців, звісно. Не американців. Поки що. І Трамп оголосив, що тиждень почнеться наймасштабнішою економічною атакою в світі. Але, можливо, переплутав Іран і Канаду і ввів мита щодо останньої. Запустивши нову серію торгівельних війн, бо, канадці, природньо відповіли. Щоб ніхто не скучав. Що, звісно, не порадувало фінансові ринки. Але і не засмутило сильно. Тим більше, ринок акцій досі недалеко від історичних максимумів на тлі бульбашки штучного інтелекту. А цього тижня мала звітувати NVIDIA. І ця корпорація не розчарувала інвесторів. В результаті індекс S&P500 відкриває п’ятницю на позначці у 7730 пунктів, що на 90 пунктів вище, ніж тиждень тому. А долар, звісно, поки що не впав на свій історичний мінімум відносно євро. Старожили пам’ятають, що у 2008 році за один євро давали 1,5 долари. Але шлях долара хиткий і сумнівів у його позиціях відносно євро чи швейцарського франка все більше і більше. На ранок п’ятниці провідна валютна пара світу стоїть на позначці 1,165 долари за євро.
Український сегмент єврооблігацій торгувався в плюсі з початку тижня, хоч в кінці інвестори трошки перелякались. Всьому виною став літак голови ЦРУ, що приземлився у Москві, збудивши всіх прихильників теорій змов у світі, а особливо у нашому куточку світу. І нехай більшість інсайдерів кажуть про те, що голова ЦРУ полетів говорити про те, що атакувати НАТО це погана ідея. Як і допомагати Ірану. Проте на цьому фоні вийшла стаття Блумберг, де в черговий раз описали, як Путін топає ніжками і обіцяє ескалювати. Як він буде ескалювати невідомо, бо він вже років 5 ескалює без зупину і ніяк не може задовільнити себе, але не можна було не згадати у цій статті про страшну ядерну бомбу. З одного боку, кожен раз коли справи у Путіна йдуть не дуже, з’являється згадка про ядерний апокаліпсис, що є хорошою новиною. Один із інсайдів в пресі каже, що навіть цілий директор ЦРУ полетів до Путіна розказувати йому, як «не дуже» у нього йдуть справи. Але з іншого боку багато людей ще до цього не звикли і лякаються. Навіть коли в самій статті все завершується хеппі-ендом, тобто згадкою, що ніхто ніякий ядерний удар не готує. В результаті українські суверенні єврооблігації додали за тиждень десь один пункт. Що правда, набагато більше налякались росіяни і російська фінансова система. Особливо в Воронежі. Що в першу чергу відобразилось на курсі рубля. Що скотився до позначки 87 рублів за долар. Або 100 рублів за євро. Що звучить більш цікаво. І ще більші затори виникли на кордоні з Грузією, куди по звичці побігли ті, кого перелякали чутки про мобілізацію.
А от гривня вже не лякається ні ядерних бомб ні звичайних балістичних ракет. Особливо коли останні знов збиваються і не тільки на Києвом. В результаті курс національної валюти весь тиждень лишався стабільним, десь біля позначки у 44,6 гривень за долар. Поки ігноруючи і російські удари по портах, що значно впливають на експорт, так і удари по логістиці. Певно, припускаючи, що переважна більшість складів навколо Києва вже стоять порожні. В контексті проблем з експортом агропродукції і металу радує, що цього тижня нарешті прискорились світові ціни на збіжжя. Поки що не наближившись до рівня кінця 2022 року, проте вже зафіксувавши значний приріст і вийшовши на максимуми за 3 роки. І це важливо не тільки для рентабельності українських аграріїв, яким зараз треба продумувати дорогі обхідні маршрути доставки зерна і кукурудзи до споживачів. Бажано оминаючи райони скупчень як російських дронів, так і польських фермерів. А і для того, щоб в світі нарешті сформувалась коаліція охочих подзвонити Путіну і змусити того повернутись в режим «портового перемир’я». А збільшення інфляційного тиску на продукти харчування добре стимулює політиків по всьому світу. А от в Україні від політика номер 1 ми раптом дізнались, що нам не вистачає 27 млрд доларів. Чи євро. Що вже не принципово при такому порядку цифр.
Що дивує, адже ще на початку року видавалось, що бюджет збалансували, а перевитратити таку суму за декілька місяців важко навіть для дуже хворого шопоголіка. Коли здивування пройшло і аналітики закопались у таблички, то виявилось, що перевитрати дійсно були, як вже традиційно буває в першій половині року закупали більше зброї за рахунок бюджету на зарплати військовим з другої половини року. Але лише на 3 млрд доларів. Все інше, це побажання на зиму, плюс потенційні витрати на збільшення зарплат і традиційно шалені виплати по загиблим воїнам. І ідея забрати наперед частину грошей, що планувалась в передачу Україні наступного року в рамках 90 млрд російських активів. Компенсуючи це наступного року поверненням до залишків у 150 млрд незайманих ще заморожених російських активів. Півищуючи таким чином чек на тлі відсутності у росіян можливості відповісти симетрично. Тим більше, що от і західній пресі вже з явились статті про те, що ряд країн ЄС готові повернутись до питання конфіскації російських активів. Адже і Орбана вже немає, та і Трамп навряд чи зараз здатен попросити Мелоні організувати коаліцію противників розкуркулення Путіна. І бажано цю банку випотрошити до виборів у Франції, що відбудуться наступного року і де хто тільки не лізе в президенти, від традиційних фавориток тьоток фашисток до онуків колишніх радянських шпигунів. Хоча останній, як не дивно, найбільший друг України серед усіх і виступає за збільшення поставок зброї, жорсткіші санкції проти Росії, передачу Україні заморожених російських активів та її вступ до ЄС
