21 липня в Тайбеї делегація польських депутатів Європейського парламенту від фракції "Європейські консерватори та реформісти" (ECR) на чолі з колишньою прем'єр-міністеркою Польщі Беатою Шидло зустрілася з президентом Тайваню Лай Цін-те.
Президент Лай заявив: "Тайвань прагне зміцнювати співпрацю з демократичними партнерами, такими як Польща, аби протистояти авторитарній експансії, і сподівається поглибити співпрацю у сфері наукових досліджень, розбудовуючи безпечніший і стійкіший демократичний ланцюг постачання".
Шидло зазначила, що "мир і стабільність у Тайванській протоці мають стратегічне значення, яке виходить далеко за межі регіону. Їх збереження відповідає інтересам усієї міжнародної спільноти й безпосередньо впливає на європейську безпеку та економічний порядок". Вона додала: "Ми розглядаємо Тайвань як гаранта цієї безпеки та демократії".
Ці заяви відображають дедалі ширшу двопартійну співпрацю між Тайбеєм і Варшавою.
Лише місяцем раніше, з 22 до 24 червня, у Варшаві відбулася друга виставка Taiwan Expo Europe – після попередньої, проведеної два роки тому в Берліні, та першої Taiwan Expo, що пройшла у Вашингтоні 2022 року. Виставка стала наслідком дедалі активнішої тайванської дипломатії: нині Тайбей вдається до сміливішого підходу, поєднуючи м'яку, економічну та жорстку силу. У 2025 році міністр закордонних справ Лін Цзя-лун оголосив про перехід Тайваню від "ціннісної дипломатії" до "дипломатії доданої вартості" – тобто до акценту на відчутних вигодах для міжнародних партнерів Тайбею.
Економічний вимір: Foxconn, дрони та інвестиції
Незадовго до виставки компанія Foxconn оголосила про плани будівництва автомобільного заводу в Польщі. Польща вже є одним із найважливіших економічних партнерів Тайваню в Європі, а також найбільшим у світі імпортером тайванських дронів.
Під час Expo президент Асоціації розвитку оборонної промисловості Тайваню Тоні Сюй заявив: "Ми розглядаємо Польщу як ключового стратегічного партнера і важливі ворота на європейський ринок. Оскільки вже 60% тайванського експорту дронів до Європи спрямовується саме до Польщі, наша наступна стратегічна мета –закріпитися на місці завдяки місцевому виробництву, складальним лініям або спільним підприємствам".
Втім, нові можливості й економічне зростання приносять і нові загрози, нерозривно пов'язані з Комуністичною партією Китаю.
Міф про необмежені можливості тиску Пекіна
Одне з найпоширеніших заперечень у Польщі полягає в тому, що зближення з Тайванем нібито спровокує політичну чи економічну помсту з боку Китаю. Проблема в тому, що досвід Центральної та Східної Європи якраз демонструє межі китайської дипломатії примусу.
У 2021 році Литва вирішила відкрити Тайванське представництво під назвою, яку Пекін розцінив як символічний виклик політиці "одного Китаю". У відповідь Китай запровадив санкції, торговельні обмеження та тиснув на транснаціональні компанії, аби ті виключили литовські компоненти зі своїх ланцюгів постачання. Мета полягала в тому, щоб змусити Вільнюс скасувати своє рішення й відлякати інші країни регіону від співпраці з Тайванем.
Стратегія провалилася. Торгівля з Китаєм становила незначну частку загального обсягу зовнішньої торгівлі Литви, що обмежувало важелі впливу Пекіна. За підтримки Євросоюзу, США та Тайваню Литва диверсифікувала експортні ринки, а китайський тиск лише зміцнив, а не послабив зв'язки з Тайбеєм.
Подібна картина спостерігалася і в Чехії та Словаччині: погрози Пекіна не змінили тайванську політику жодної з країн, оскільки обидві мали відносно обмежену економічну залежність від Китаю й мали надійну підтримку союзників. У підсумку китайський тиск дав протилежний результат – замість ізоляції Тайваню він лише посприяв формуванню нових економічних і стратегічних партнерств у всій Центральній і Східній Європі.
Всупереч тезам прихильників багатополярності, Китай не здатен просто проєктувати свою силу далеко за межі найближчого сусідства. Але чи означає це, що Польща може ігнорувати Китай? Аж ніяк.
Стратегічний альянс Китаю з росією
Наразі Китай є найближчим стратегічним союзником росії. Це партнерство вбудоване в довгострокову стратегію тісної координації в енергетичній, військовій, розвідувальній, економічній та політичній сферах.
У спільній китайсько-російській заяві, оприлюдненій Кремлем, росія підтвердила прихильність до принципу "одного Китаю", заявила, що "Тайвань є невід'ємною частиною Китаю", і виступила проти "будь-яких форм тайванської незалежності".
Під час зустрічі з Сі Цзіньпіном у Пекіні 18 жовтня 2023 року путін заявив: "У світі є лише один Китай". Він зазначив, що росія твердо підтримує зусилля Китаю щодо захисту суверенітету й територіальної цілісності. Ці заяви показують, що підтримка позиції Пекіна щодо Тайваню стала невід'ємною складовою ширшого стратегічного альянсу Москви й Пекіна.
Китай також брав участь у військових навчаннях "Захід", що проводилися безпосередньо біля кордонів Польщі.
Ці тенденції підтверджує й нещодавнє розслідування журналістів Der Spiegel, The Insider та Le Monde. У спільному матеріалі "Нова вісь зла", опублікованому 9 липня, вони виявили безпрецедентний рівень військової співпраці росії та Китаю.
Der Spiegel пише: "Між Москвою і Пекіном формується військове партнерство, побудоване на розподілі праці: росія передає бойовий досвід, здобутий у справжній війні на виснаження, а Китай натомість постачає електроніку, напівпровідники та обладнання. Те, чого росія навчається в Україні, Китай може застосувати щодо Тайваню, а розробки Китаю, своєю чергою, може використати росія на полі бою".
Після ізоляції росії від західних ринків і запровадження санкцій Китай став головним покупцем російської нафти та природного газу. Обидві країни й надалі розбудовують стратегічну трубопровідну інфраструктуру – газопровід "Сила Сибіру" та запланований проєкт "Сила Сибіру-2". Ця інфраструктура забезпечує Кремлю стабільне джерело доходів для фінансування війни, а Китаю гарантує безпечні сухопутні постачання енергоносіїв.
Китайські електромобілі як інструмент стеження
Китайські електромобілі виходять на польський ринок надзвичайно швидкими темпами. Протягом перших п'яти місяців 2026 року в Польщі було зареєстровано 30 741 китайський автомобіль – на 126 відсотків більше, ніж торік. Складне програмне забезпечення цих машин залежить від серверів і оновлень, що контролюються з Китаю. Автомобілі збирають величезні масиви даних, зокрема дані про місцезнаходження, розмови, відеозаписи та дані зі сполучених із ними смартфонів. Згідно зі статтею 7 китайського Закону про національну розвідку, китайські компанії можуть бути зобов'язані передавати такі дані китайській владі, що створює серйозні ризики збору розвідувальної інформації та картографування інфраструктури.
Усвідомлюючи ці загрози, польський Генеральний штаб цього року заборонив в'їзд автомобілів китайського виробництва на територію охоронюваних військових об'єктів. Крім збору даних, дедалі більше занепокоєння викликає можливість дистанційного відключення автомобілів – так званого kill mode.
У кризовій ситуації, коли Китай діятиме проти Тайваню одночасно з російською військовою ескалацією на східному фланзі НАТО, дистанційне блокування тисяч автомобілів могло б серйозно порушити військову логістику та роботу екстреного транспорту. Ще більше занепокоєння викликають побоювання, що системами безпеки акумуляторів також можна дистанційно маніпулювати, створюючи додаткові ризики для безпеки.
Критична інфраструктура: порт Гдиня
Ще однією вразливістю є критична інфраструктура. Гонконгська судноплавна компанія Hutchison Port Holdings керує контейнерним терміналом у Гдині, розташованим неподалік причалу, яким користуються сили США та НАТО.
Інформаційний вплив та наративи
Діяльність Китаю виходить далеко за межі економіки й технологій, охоплюючи й інформаційний простір. У польському медіапросторі дедалі частіше з'являються китайські наративи, які нерідко подають критику Комуністичної партії Китаю як ірраціональну "антикитайську ідеологію". Це відтворює офіційну риторику Пекіна, спрямовану на те, щоб виправдані занепокоєння щодо безпеки видавати за упередження, замість того, щоб реагувати на реальні проблеми – співпрацю з росією та економічне шпигунство.
У міру зростання геополітичної ваги Польщі – через нещодавнє запрошення до G20 та розвиток Ініціативи трьох морів – вона неминуче ставатиме дедалі привабливішою мішенню для китайських операцій впливу. Належною відповіддю має бути не паніка й не самозаспокоєння, а виважена стратегія.
Що робити Польщі?
Польщі варто створити спеціалізовані групи в таких установах, як Бюро національної безпеки (BBN) та Урядовий центр безпеки (RCB), для моніторингу китайських інформаційних операцій. Цю роботу слід розвивати в тісній співпраці з партнерами з Тайваню, США, Австралії, Японії та країн Південно-Східної Азії.
Не менш важливо посилити голос Польщі у глобальній дискусії щодо Китаю. Відновлення й розширення такої англомовної платформи, як TVP World, могло б допомогти доносити польську позицію щодо зростання російсько-китайського партнерства.
Польща має політичний, економічний та інституційний потенціал, щоб протистояти цим новим викликам. Завдання полягає в тому, щоб перетворити цей потенціал на практичні механізми захисту безпеки країни, її міжнародного становища й довгострокової економічної стійкості.
