"Нафта знову коштує вище 100 доларів за барель" - Сергій Фурса

"Нафта знову коштує вище 100 доларів за барель" - Сергій Фурса

Починаючи п’ятницю з рівня 105 доларів за барель бренту. А про дизель навіть і говорити страшно. Середня вартість галону дизелю в США тепер складає 6 баксів за галон, що на 75% вище, ніж на початку року. А саме це є ключовим фактором, який тисне на інфляційні очікування і передвиборчі настрої. Де Трампу світить втрата обох палат парламенту і формальний (не реальний) імпічмент вже наступного року. Не дивно, що Трамп згадав про універсальний метод виборів у країнах, що розвиваються. Про гречку. І, звісно, гречка у Трампа – це найбільш смачна і велична гречка у світі, бо мало хто пропонував кожному виборцю 5 тисяч доларів. З іншого боку, аналіз дефіциту бюджету США, який може збільшитись більше ніж на 1 трлн доларів у разі виконання обіцянки, не дуже доречний, бо скоріш за все Трамп не досягне КРІ, а саме перемоги в обох палатах американському парламенту, а значить ніколи ніхто не отримає такі чеки. Тому це виглядає ще й найбільш хитромудрою гречкою в історії, бо навіть українські депутати підкупали виборця перед виборами, а не ставили їх в залежність від результатів голосування. Зараз нафта зростає навіть незважаючи на те, що трафік у Ормузький протоці такий сякий, але йде. Але Іран і США продовжують обстрілювати один одного ракетами, а іранські посіпаки з Йемену почали захоплювати ключові острови у Червоному морі і бомбардувати Саудівську Аравію. Перевіряючи, як буде працювати мусульманське НАТО, яке тільки но започаткували Саудівська Аравія, Туреччина і Пакістан.

А поки Саудівська Аравія зізналась, що видобуток нафти тут впав до найнижчого рівня з 1990 року. Із приємного – суттєво впав видобуток у росіян, в тому числі завдяки українським ударам. Хоча, звісно, нинішнє зростання ціни на тлі війни Трампа компенсує це падіння із запасом. Зростає не тільки вартість нафти, радуючи Путіна. Сировинний ринок знаходиться на найвищому рівні принаймні за останнє десятиліття на що вказує індекс Bloomberg. В лідерах там мідь, яку винесло кудись за хмари. А в Європі газ наблизився до позначки у 1000 доларів за тисячу кубометрів. І, звісно, інфляційні очікування продовжили тиснути на вартість боргу, роблячи нерви міністру фінансів США, який і так зайнятий порятунком японської ієни, а тут ще доводиться рятувати американський бюджет. Не дивно, що нерви у пана Бесента іноді здають і він виходить із заявами, які легко можуть інтерпретуватися ринком, як «all-in». Натякаючи, що грати в казино проти казино то погана ідея. Тим більше, коли ці заяви супроводжуються діями по подальшому збільшенню викупу довгого кінця кривої американського боргу. І не дивно, що коли інвестори і спекулянти це бачать, то їх апетити тільки зростають. Ринок він такий, кровожерливий, і відчуває слабкість краще, ніж акули відчувають кров коли ви порізали колінку. А тому дохідності продовжують зростати, а перспективи фінансування дефіциту бюджету ставати все більш туманними. Принаймні у частині вартості цього фінансування.

Ранок п ятниці дохідність 30-и літніх казначейських забов’язань починає на рівні 5,36%, а 10-и літніх – 4,95%. Годі й казати, що так високо вони не були десятиліття. А коли були, а багато хто називає повернення високої дохідністю – нормалізацією, то рівень боргу і бюджетного дефіциту як США, так і інших провідних країн світу були зовсім іншими. А тут ще зростають очікування, що ФРС не втримається і навіть незважаючи на заклик президента США підніме ставку вже цього року. В жовтні. Намагаючись побороти ці кляті інфляційні очікування. Особливо на тлі дуже оптимістичних даних з ринку праці США, що вийшли минулої п ятниці. Навіть незважаючи на те, що дата центрів в США зараз будуть набагато більше, ніж офісних центрів. Ринок оцінює ймовірність цього у вагомі 71%. А тут як тут ЄЦБ, який цього тижня підняв ставку до 2,65%. Вже вдруге цього року, матюкаючись на Трампа, що розпочав війну в Ірані. Все це не допомагає Бесенту протистояти ринку. А тут ще норвежський суверенний Фонд вирішив подумати, чи не забагато в них казначейських забов язань уряду США. Не вони перші, Китай в принципі скоротив долю американського боргу до мінінмуму за останні 20 років. Але від Китаю це можна було чекати. А тут норвежці. І це після того, як вони не дали Трампу нобелівську премію миру. Не дивно, що після цього Трамп на похорон короля Норвегії відправив третього помічника молодшого двірника Білого Дому. Проблеми з боргом тиснуть і на ринок акцій. Не даючи тому летіти в гору на тлі все більших очікувань від штучного інтелекту. І побоювань від його авторів у тому, що сюжет Термінатора вже близько. В результаті, індекс S&P500відкриється в п’ятницю на позначці 7591,7 пунктів, що десь на 150 нижче, ніж тиждень тому.

Парадоксально, але поки падають американські борги, то облігації країн, що розвиваються почувають себе прекрасно. І різниця між дохідностями боргу США і боргу якоїсь африканської країни, де інвестору можуть не тільки оголосити дефолт, але й з їсти випадково, ніколи не була такою низькою. А Китай так і взагалі може запозичати рекордно дешевше ніж американський уряд (хоча і не від доброго життя, адже тут навпаки проявляє активність регулятор, намагаючись стимулювати слабкі як для Пекіна темпи зростання). Жадібність ніколи не почувала себе так впевнено. Від такого стану речей виграють і дохідності українських суверенних єврооблігацій. І тільки но родичі Трампа видадуть якісь позитивний заголовок, чи просто промовчать, що також іноді буває корисно, як покупці повертаються. За цей тиждень українські єврооблігації перебувають в невеликому мінусі за рахунок падіння в понеділок, коли дива не сталось і візит посланців Трамп, передбачувано, закінчився тільки тим, що кияни нарешті змогли сходити на шопінг. Але потім інвестори підкуповували, шукаючи позитив в натяках з Кремля про те, що якщо зійдуться зірки вони будуть готові поговорити. А в корпоративному сегменті від закриття портів і періодичних прильотів балістики страждають єврооблігації Метінвеста. Які за тиждень втратили пару пунктів на тлі колапсу експорту і вимушеної зупинки виробництва.

В Україні також продовжує зростати інфляція. В серпні річний показник досягнув рівня у 8,1%. В липні було 7,7%. Поки що основними драйверами зростання цін лишаються нафтопродукти. З іншого боку, поки літо, стримується інфляція овочами і фруктами. Російські удари по складам ще не відобразились на цінах. Проте цей ефект очікують, щоправда не в тому істеричному масштабі, як пророкують деякі люди, що не змогли впоратись із власною кукухою. Нацбанк очікує, що це додасть десь 0,6% до інфляції, причому переважно інфляції наступного року. Заразом негативні речі для економіки і для бізнесу, як то удари по промисловості і закриття портів, парадоксально стримують інфляцію. Бо тут тобі і більше зерна та іншого збіжжя лишається в країні і тиснуть, як на ціни, так і на заробітки фермерів, так і зупинка деяких промислових об єктів, що приводить до падіння попиту на газ, що суттєво знижує внутрішні ціни, навіть незважаючи на зростання вартості газу в Європі. Хоча от Феррекспо, як тільки збільшила капітал і отримала в акціонери Веревського, відновило виробництво. А гривня лишається острівком стабільності у цьому буремному світі. Курс танцює навколо позначки 44,6 от уже який тиждень і не відходить далеко. А парламент і досі не знайшов в собі сили проголосувати за потрібні для фінансування закони. Ціна питання до кінця року – 23 млрд доларів. Копійки. І вже нерви не витримують навіть у українського міністра фінансів, який перебуває на своїй посаді довше за будь-якого попередника, але ще не зустрічав такої самовбивчої тупості. Шкода, що його можливості значно поступаються можливостям його американського колеги.