1. Дрони вдарили по ключовому нафтохімічному підприємству рф у Башкортостані.
- Українські безпілотники атакували промислову зону міста Стерлітамак у Башкортостані, вразивши один із найбільших нафтохімічних заводів регіону. Після удару на території підприємства виникла пожежа, над містом піднявся густий чорний дим.
- За наявними даними, під атаку потрапив Стерлітамакський нафтохімічний завод — велике підприємство, що виробляє синтетичні каучуки, хімічні компоненти та матеріали, зокрема пов’язані з авіаційним паливом.
- Це не перший удар по об’єкту: раніше завод уже зазнавав атак, включно з ураженням виробництва присадок до авіапалива. Українська розвідка зазначала, що продукція підприємства використовується для потреб російського військово-промислового комплексу.
- Ураження нафтохімічного сектору, який забезпечує паливні та матеріальні потреби армії, створює додатковий тиск на військово-економічний потенціал росії.
2. рф відкладає відродження авіапрому: плани скоротили, строки перенесли до 2035 року.
- Масштабна програма відновлення російського цивільного авіабудування фактично провалюється: замість амбітних планів кремль змушений різко скорочувати обсяги та переносити строки. Оновлений план передбачає виробництво близько 570 літаків до 2035 року — майже вдвічі менше від початкових цілей.
- Початково влада розраховувала отримати понад 1000 літаків уже до 2030 року, зокрема сотні машин для заміни західного флоту. Ба більше, до 2028 року планувалося вийти на виробництво до 200 літаків на рік — рівень, якого не досягали навіть у радянський період.
- Реальність виявилася кардинально іншою: за 2022–2025 роки російські авіакомпанії отримали лише 13 нових літаків. Причому один із небагатьох Ту-214 фактично не використовується в комерційній авіації, а обслуговує урядові потреби.
- Новий план передбачає поетапні поставки, але навіть вони виглядають нереалістично з огляду на попередні провали. Галузь стикається з системними проблемами — відсутністю критичних комплектуючих, технологічною залежністю від імпорту та дефіцитом інженерних кадрів.
- Спроба швидко замістити західні літаки власним виробництвом провалилася. Перенесення термінів до 2035 року фактично означає визнання того, що російський авіапром не здатен самостійно забезпечити потреби ринку в середньостроковій перспективі.
3. Фінансові результати російського розробника «МойОфис», який позиціонувався як заміна продуктів Microsoft, різко погіршилися за підсумками 2025 року, продемонструвавши кризу всієї політики імпортозаміщення у сфері ІТ.
- Виручка компанії «Нові хмарні технології» скоротилася вдвічі — з 2 млрд до 1 млрд рублів, тоді як чистий збиток зріс більш ніж утричі — з 1,2 до 4 млрд рублів, що означає збільшення втрат приблизно на 230%.
- Після різкого зростання у 2022 році, коли на тлі виходу західних компаній російські держоргани масово закуповували локальні програмні рішення, компанія так і не змогла закріпити успіх. Уже третій рік поспіль її фінансові показники погіршуються, що свідчить про системні проблеми бізнес-моделі та низьку конкурентоспроможність продукту навіть на внутрішньому ринку.
- Фактично «МойОфис» існував завдяки адміністративній підтримці та примусовому попиту з боку державного сектору, однак цього виявилося недостатньо для сталого розвитку. Скорочення виручки на тлі зростання збитків вказує на падіння інтересу клієнтів і труднощі з утриманням навіть гарантованої аудиторії.
- Ситуація також підкреслює загальну деградацію російського ІТ-сектору, який після відходу міжнародних гравців не зміг створити повноцінну заміну їхнім продуктам. Замість технологічного прориву ринок отримав дорогі та малоефективні рішення, що дедалі більше залежать від бюджетного фінансування і не витримують навіть обмеженої внутрішньої конкуренції.
4. Країни Центральної Азії та Афганістан різко наростили імпорт російського пального через скорочення поставок із Близького Сходу.
- За даними трейдерів, у першому кварталі постачання з росії та Білорусі залізницею зросли більш ніж на 50% і досягли 3,347 млн тонн, але така динаміка значною мірою пояснюється вимушеним перерозподілом потоків після втрати преміальних ринків у Європі.
- Попри формальну заборону експорту бензину до кінця липня, росія змушена робити винятки для окремих країн Центральної Азії в рамках міжурядових угод, фактично демонструючи залежність від збуту навіть на менш прибуткових напрямках.
- Найбільшим імпортером залишається Монголія, куди поставки зросли на 29% — до 840 тисяч тонн, що лише посилює односторонню енергетичну залежність цієї країни від рф.
- Ще показовішою є ситуація з Афганістаном: хоча він не підпадає під російські виключення щодо бензину, різке зростання імпорту — у чотири рази, до 530 тисяч тонн — стало можливим завдяки постачанням із Білорусі. Така схема свідчить про спроби москви обійти власні ж обмеження через партнерів, але водночас підкреслює слабкість контролю над експортною політикою.
- Переорієнтація на Центральну Азію та Афганістан не здатна компенсувати втрати від скорочення доступу до більш платоспроможних ринків. Нові напрямки характеризуються нижчою маржинальністю, логістичними обмеженнями та високими політичними ризиками, що робить таке зростання радше вимушеним, ніж стратегічно вигідним для російської енергетики.
5. США відновили дію санкційних обмежень щодо російської нафти після завершення терміну тимчасового послаблення, яке дозволяло легально продавати партії сировини, завантажені на танкери до 12 березня 2026 року.
- Виняток припинив діяти 11 квітня, і Вашингтон вирішив не продовжувати його. Тимчасове пом’якшення санкцій було запроваджене на тлі різкого загострення ситуації на світових енергетичних ринках. Після початку конфлікту на Близькому Сході та перекриття Іраном Ормузької протоки глобальні поставки нафти скоротилися приблизно на 13 млн барелів на добу, що спричинило стрибок цін вище 100 доларів за барель.
- У цих умовах американська адміністрація намагалася тимчасово збільшити пропозицію на світовому ринку, дозволивши реалізовувати вже відвантажені партії нафти з росії та Ірану.
- Після завершення дії цього винятку обмеження знову повністю застосовуються до російського нафтового експорту. Це означає, що операції з партіями нафти, які не підпадають під попередні дозволи, знову підпадають під санкційний режим США.
- Аналогічне короткострокове послаблення щодо іранської нафти має завершитися 19 квітня. У Міністерстві фінансів США вже дали зрозуміти, що продовжувати.
6. Прем’єр-міністер Італії Джорджа Мелоні відхилила пропозицію керівництва енергетичної компанії «Eni»відновити закупівлі російського газу.
- За її словами, зараз «занадто рано» навіть обговорювати повернення до співпраці з росією в енергетичній сфері. Мелоні наголосила, що санкційний і економічний тиск на москву залишається одним із ключових інструментів впливу Заходу.
- Вона висловила сподівання, що до 2027 року може з’явитися прогрес у завершенні війни проти України, однак до цього моменту Європа повинна зберігати жорстку позицію щодо російських енергоресурсів. Напередодні керівник Eni заявляв, що Євросоюзу варто переглянути плани поетапної відмови від російського газу.
- Позиція італійського уряду залишається незмінною. Рим підтримує курс Євросоюзу на поступову відмову від російських енергоресурсів і збереження економічного тиску на москву, навіть попри ризики для енергетичного ринку.
7. США продовжили дію послаблень щодо санкцій проти «Лукойлу» на тлі зростання цін на нафту.
- Як повідомили американські чиновники, рішення про продовження дії послаблень санкційного режиму стосовно російської нафтової компанії було ухвалено з метою стримати зростання цін на нафту та паливо на світовому ринку.
- Йдеться про дозвіл на роботу автозаправних станцій під брендом «Лукойл» за межами росії, зокрема у США. Нова ліцензія, видана Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну (OFAC), дозволяє таким АЗС продовжувати діяльність до 29 жовтня.
- Окрім того, Румунія домоглася виключення НПЗ «Лукойла» Petrotel із санкційного режиму, повідомив телеканалу Antena 3 CNN міністр енергетики Румунії Богдан Іван.
- Зростання цін на нафту посилилося після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого, що призвело до війни на Близькому Сході. У результаті вартість бензину в США перевищила 4 долари за галон — це максимальний рівень з 2022 року, попри обіцянки адміністрації Дональда Трампа знизити ціни.
8. Естонську компанію підозрюють у допомозі рф обходити санкції.
- В Естонії спалахнув скандал навколо компанії Lyumivest OÜ з міста Нарва, яку запідозрили у можливій участі в схемах обходу санкцій на користь росії. За даними розслідування, структура з аналогічною назвою зареєстрована також у Гонконзі, а контактні дані обох компаній збігаються.
- Це може свідчити про використання міжнародної мережі для постачання товарів у рф в обхід обмежень. Власниками естонської компанії є підприємці, які паралельно ведуть активний бізнес у росії, зокрема у сфері торгівлі та виробництва.
- Така подвійна присутність підсилює підозри щодо використання європейської юрисдикції для прикриття операцій. Ключовим доказом став судовий документ у росії, де прямо зазначено, що постачання підсанкційних товарів для потреб Міноборони рф здійснювалося через іноземні компанії, серед яких згадується структура Lyumivest. У схемі також фігурують китайські постачальники та посередники.
- Скандал підкреслює масштаби проблеми обходу санкцій: навіть компанії з ЄС можуть опинятися втягнутими у ланцюги постачання для російського військово-промислового комплексу, використовуючи складні міжнародні схеми.
9. Іран таємно отримав від Китаю розвідувальний супутник, який використовується для координації ударів по військових базах США на Близькому Сході.
- Супутник TEE-01B, придбаний Корпусом вартових ісламської революції, забезпечував спостереження за американськими об’єктами ще до і після атак безпілотників і ракет, що дозволяло підвищити точність ударів.
- Апарат був створений і виведений на орбіту китайською компанією Earth Eye, після чого переданий Ірану разом із доступом до інфраструктури наземних станцій оператора Emposat. Загальна вартість угоди склала $36,6 млн, що є відносно невеликою сумою для технологій такого рівня, але водночас демонструє, наскільки швидко Китай масштабував експорт космічних послуг військового призначення.
- Супутник здатен робити знімки з роздільною здатністю до 0,5 метра, що дозволяє ідентифікувати техніку, літаки та інші об’єкти інфраструктури, фактично надаючи Ірану інструменти, які раніше були доступні лише провідним космічним державам.
- Отримання таких можливостей суттєво підсилює військовий потенціал Тегерана та змінює баланс сил у регіоні.
- На цьому фоні особливо показовим виглядає становище росії, яка ще донедавна позиціонувала себе як ключового партнера Ірану у військово-технічній сфері. Натомість Тегеран обрав китайські технології, що свідчить про обмеженість російських можливостей у високотехнологічному секторі та втрату конкурентоспроможності навіть серед союзників.
- Фактично росія опиняється на периферії нових оборонних кооперацій, поступаючись Китаю не лише у космічних технологіях, а й у здатності швидко комерціалізувати військові розробки.
- Історія з продажем супутника підкреслює не лише зростання ролі Китаю у глобальній безпековій архітектурі, але й поступове витіснення росії з сегментів, які раніше вважалися її стратегічною перевагою.
10. Українські безпілотники в ніч на 16 квітня завдали масованого удару по Туапсе в Краснодарському краї, вразивши стратегічно важливу інфраструктуру на чорноморському узбережжі росії.
- За повідомленнями місцевої влади, пошкоджено об’єкти в районі порту, а також зафіксовано влучання на території підприємств.
- Під удар, за даними джерел, потрапив Туапсинський нафтопереробний завод, що належить «Роснефти» і є єдиним НПЗ на чорноморському узбережжі країни.
- Після атаки на підприємстві спалахнула пожежа, що вкотре підтверджує системні проблеми російської протиповітряної оборони, яка не здатна ефективно прикривати ключові енергетичні об’єкти.
- Цей завод має потужність до 12 млн тонн на рік і орієнтований переважно на експорт, що робить його важливим елементом валютних надходжень для російської економіки.
- Регулярні удари по ньому — лише за останній рік їх було щонайменше кілька — свідчать про поступове виснаження російської нафтопереробної інфраструктури та зростання ризиків для експортних потоків.
- Війна дедалі відчутніше повертається на територію самої росії. Повторюваність атак і неможливість повністю захистити критичні об’єкти ставлять під сумнів здатність російської влади гарантувати безпеку як стратегічної інфраструктури, так і цивільного населення.
11. росія намагається терміново латати дірки у бюджеті за рахунок тимчасового зростання нафтових доходів, плануючи вже з травня знову поповнювати Фонд національного добробуту.
- Мінфін розраховує спрямовувати надлишкові доходи при ціні на нафту вище 59 доларів за барель у резерви, які суттєво виснажилися через масштабні витрати на війну.
- Втім, ці плани виглядають радше вимушеним кроком, ніж ознакою стабілізації. Лише за перші два місяці року з фонду було вилучено близько 500 млрд рублів для підтримки бюджету, що підкреслює глибоку залежність російських фінансів від енергетичних доходів і їхню вразливість до зовнішніх факторів, зокрема санкцій.
- Спроби повернутися до бюджетного правила і навіть відновити валютні операції раніше запланованого терміну свідчать про нестачу ліквідності та необхідність оперативно реагувати на коливання нафтового ринку.
- При цьому уряд уже змушений був переглянути власні плани щодо посилення бюджетної дисципліни, відмовившись від негайного зниження цінового порогу на нафту після загострення ситуації на Близькому Сході.
- Наповнення Фонду національного добробуту залежить не від стійкого економічного зростання, а від кон’юнктурних факторів, зокрема геополітичної напруги, що тимчасово підштовхує ціни на нафту вгору.
- Це підкреслює нестабільність російської бюджетної моделі, яка залишається критично залежною від зовнішніх ринків і не має достатніх внутрішніх джерел для довгострокового відновлення резервів.
12. Інвестиційна активність російського бізнесу різко скоротилася і досягла найнижчого рівня з періоду пандемії.
- Баланс відповідей щодо інвестиційної активності підприємств за квартал становив –4,8 пункту — найгірший показник із II кварталу 2020 року, коли російська економіка зазнала наслідків ковідних локдаунів.
- Зазвичай негативні оцінки поточної ситуації в опитуваннях бізнесу частково компенсуються більш оптимістичними очікуваннями на майбутнє. Однак нинішні відповіді російських підприємців свідчать, що попередній оптимізм зник.
- За оцінкою регулятора, очікування на другий квартал передбачають найбільш стримане зростання інвестицій із четвертого кварталу 2019 року. Такі результати опитування свідчать про подальше ослаблення інвестиційної активності в російській економіці, що створює ризики для довгострокового економічного зростання.
- Зниження готовності компаній інвестувати пов’язане з високими процентними ставками, санкційними обмеженнями та загальною невизначеністю економічної ситуації.
13. Найбільший російський виробник мікроелектроніки група «Елемент» за підсумками 2025 року зазнала різкого фінансового провалу на тлі обвалу замовлень з боку промисловості.
- Компанія завершила рік із чистим збитком у 2 млрд рублів проти прибутку 8,3 млрд роком раніше, що свідчить про стрімке погіршення стану ключового сегмента російської високотехнологічної економіки. Виручка скоротилася на 12% — до 38,6 млрд рублів, при цьому найбільший удар припав саме на основний бізнес — виробництво електроніки, де падіння досягло 29%.
- Це прямо вказує на зниження попиту з боку російських промислових підприємств, які самі перебувають у стані спаду і не здатні підтримувати навіть внутрішній ринок компонентів.
- Компанія була змушена вчетверо урізати премії топменеджменту, що підкреслює глибину кризи. Керівництво визнає залежність від загального стану економіки, однак сподівання на відновлення попиту виглядають сумнівними в умовах затяжного падіння ділової активності та технологічної ізоляції росії.
- Ситуація з «Елементом» демонструє системну проблему: навіть найбільші гравці галузі не змогли скористатися політикою імпортозаміщення і наростити стабільне виробництво.
- Замість цього ринок стикається зі скороченням замовлень, падінням виручки та переходом від прибутковості до збитків, що свідчить про деградацію російського сектору мікроелектроніки.
14. росія посилює кібератаки проти європейської інфраструктури, переходячи від відносно простих атак до спроб завдати реальної шкоди системам.
- Про це заявив міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін. За його словами, пов’язані з росією хакерські групи дедалі частіше намагаються здійснювати не лише перевантажувальні атаки на сайти, а й більш руйнівні зломи критичної інфраструктури.
- Шведські об’єкти також регулярно стають цілями таких операцій. Зокрема, у 2025 році вдалося запобігти кібератаці на теплоелектроустановку на заході країни — систему вдалося захистити завдяки автоматичним механізмам безпеки. Деталі інциденту влада не розкриває.
- Подібні спроби фіксують і інші країни Північної Європи. За даними урядів Норвегії та Данії, кіберактивність, пов’язана з росією, стає більш агресивною та ризикованою, що підвищує ймовірність серйозних збоїв у роботі суспільно важливої інфраструктури.
- У грудні 2025 року групі, пов’язаній із російською військовою розвідкою, також приписали масштабну спробу кібератаки на енергосистему Польщі.
- Крім того, західні служби безпеки повідомляли про кампанію угруповання Fancy Bear, пов’язаного з російською розвідкою, яке використовувало вразливі Wi-Fi-роутери для викрадення паролів, електронної пошти та інших чутливих даних у державних установ і військових структур у Європі та Північній Америці.
15. російський ЗПГ, що підпадає під санкції США, вперше може бути доставлений до Індії.
- Танкер із вантажем із російського заводу «Портова» на Балтійському морі прямує до індійського терміналу Дахедж. Якщо постачання відбудеться, це стане першою такою доставкою після заяви президента США Дональда Трампа минулого року про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді нібито пообіцяв припинити закупівлі російських енергоносіїв.
- Водночас індійська сторона публічно не підтверджувала таких зобов’язань і наголошує, що ухвалює рішення, виходячи з ціни, безпеки постачання та інтересів споживачів.
- Раніше російський ЗПГ, на який поширюються санкції, переважно спрямовувався до Китаю, зокрема в порт Бейхай. У середу «Газпром» відправив туди другу партію палива із заводу «Портова» після запровадження обмежень. Завод «Портова» потужністю близько 1,5 млн тонн на рік працює з вересня 2022 року.
- Однак із січня 2025 року його експорт регулярно стикається з труднощами через посилення санкцій. Поточний рейс виконує танкер Kunpeng із вантажною місткістю приблизно 138,2 тис. кубометрів, який прямує до індійського терміналу Дахедж.
16. Санду на тлі російського удару по Україні закликала до посилення санкцій проти рф.
- Президентка Молдови Мая Санду після російського масованого авіаудару по українських регіонах закликала до посилення санкцій проти росії. Санду висловила співчуття всім постраждалим від російського удару.
- "Зараз потрібна більша єдність Європи, більша підтримка України, більше санкцій проти росії – адже ця війна закінчиться тоді, коли росія зупиниться", – написала президентка.
17. Чехія замінила російську нафту азербайджанською.
- Азербайджан у 2025 році став найбільшим постачальником нафти до Чехії, витіснивши росію з позиції багаторічного лідера на цьому ринку. За даними чеських ЗМІ, на азербайджанську нафту припало понад 42% імпорту сировини.
- Частка російської нафти різко скоротилася до 7,7%, тоді як роком раніше вона становила близько 42%, а в попередні роки перевищувала 50%.
- Загалом у 2025 році Чехія імпортувала понад 6,85 млн тонн нафти, що на 5,5% більше, ніж роком раніше. Зменшення ролі росії пов’язане з припиненням постачання через нафтопровід «Дружба» у березні, які досі не були відновлені.
- Натомість постачання диверсифікувалися: друге місце серед постачальників посіла Норвегія з часткою близько 20%, третє — Казахстан із приблизно 18%. Також уперше значні обсяги нафти до Чехії почала постачати Саудівська Аравія.
- Основний обсяг імпорту надходить через нафтопровід IKL, який з’єднаний із системою TAL. Після модернізації ця інфраструктура здатна повністю забезпечувати потреби країни в нафті без використання російського маршруту.
- Президент Чехії Петр Павел раніше заявив, що країна не планує повертатися до закупівель російських енергоносіїв. За його словами, Чехія вже фактично позбулася залежності від російських поставок і забезпечує енергетичні потреби за рахунок альтернативних маршрутів із півдня та заходу.
18. Боснія і Герцеговина зробила крок до зменшення енергетичної залежності від росії, обравши американського інвестора для реалізації газового з’єднання з Хорватією.
- Парламент Федерації Боснії і Герцеговини підтримав внесення змін до законодавства та визначив компанію AAFS Infrastructure and Energy LLC ключовим інвестором і оператором проєкту "Південне з'єднання", який передбачає постачання газу з хорватського ЗПГ-термінала на острові Крк.
- Це рішення стало ударом по позиціях росії на балканському енергетичному ринку, де вона досі зберігала монопольне становище. Наразі весь імпорт газу до Боснії здійснюється з рф через Сербію трубопроводом "Турецький потік", а відсутність власних ресурсів робить країну особливо вразливою до політичного тиску москви.
- Показово, що державну компанію BH Gas, яка раніше розглядалася як оператор проєкту, було виключено із законодавчої моделі, що свідчить про недовіру до існуючих механізмів та прагнення залучити зовнішніх партнерів.
- Американська компанія планує інвестувати близько 1,5 млрд доларів, що значно перевищує попередні очікування і підкреслює стратегічну важливість проєкту.
- Рішення також пов’язане з майбутніми змінами в ЄС, який планує припинити постачання російського газу до 2028 року. На цьому тлі Боснія змушена шукати альтернативи вже зараз, щоб уникнути енергетичної кризи.
- Для росії це означає подальшу втрату впливу в регіоні, який традиційно вважався зоною її енергетичної присутності. Поступове витіснення російського газу з європейських ринків навіть у таких залежних країнах свідчить про те, що довгострокові перспективи експорту рф залишаються під серйозним тиском, а спроби утримати позиції стають дедалі менш ефективними.
19. Іспанія отримала від росії найбільшу в історії партію газу протягом першого місяця війни на Близькому Сході.
- За даними іспанського оператора Enagás, у березні обсяг поставок із рф досяг 9 807 гігават-годин, що стало найбільшим показником за всю історію для одного місяця. Різке зростання більш ніж удвічі порівняно з лютим відбулося на фоні стрибка цін на газ після ударів США та Ізраїлю по Ірану, які спричинили ризики для поставок через Ормузьку протоку.
- В умовах дефіциту та подорожчання альтернатив російський газ виявився дешевшим варіантом, що тимчасово підвищило попит з боку трейдерів. Втім, цей сплеск не свідчить про стратегічний прорив росії на європейському ринку.
- Іспанія виконує роль великого газового хабу з розвиненою інфраструктурою регазифікації, тому значна частина імпортованого російського газу фактично призначена для перепродажу або зберігання, а не для внутрішнього споживання.
- Це означає, що москва залишається залежною від посередників і не контролює кінцеві ринки збуту. Крім того, Європейський Союз уже визначив курс на повну відмову від російського газу до 2027 року, що обмежує довгострокові перспективи таких поставок.
- У результаті навіть рекордні обсяги експорту виглядають як короткостроковий ефект від геополітичної кризи, тоді як загальна тенденція витіснення росії з європейського енергетичного ринку залишається незмінною.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
