Вже нема ні суспільства, ні культури, ні людини.
В інформаційному полі переважають: біда, лихо, злочинна влада, зрада та гори інших негативів.
Є ще обіцянки. Абсолютно недолугі.
Всі оці інформаційні хвилі творять енерго-інформаційного паразита, а він уже в людини забирає людину, цебто, у нас забирає нас. Безпощадно.
Нас перетворюють на ретранслятора чужих ідей, думок, чужих проектів. Та найгірше – ми вважаємо, що наші думки не шматочки сторонніх задумів, а справді наші і вони є не огризками якогось пекельного замислу, а якнайменше – єдина істина.
«Споконвіку людство має цікаву забаву. Спочатку вбиває істину, розчленовує її, глумиться над фрагментами. А потім маленькі шматочки (кісточки, уламки) істини люди одягають в красиві шати, змащують парфумами і кричать, яка та істина їм дорога. А насправді тримають біля себе лише її шматочок». Лінда Арделані (Linda Ardelani), іспанська педагогиня.
Мудрі слова написала сеньйора Лінда, і вони наче сказані про нашу дійсність.
Чи є можливість завадити отому паразитові відняти нас у нас?
Для початку маємо засвоїти давню китайську пораду:
Друг твого ворога є твій ворог.
Ворог твого ворога – твій друг.
Це для тих, хто блукає в політичних нетрях. А тим, у кого розум ще не забрали, необхідно думати, як об’єднатися, щоб протистояти спробі зробити людей беззахисними
