Странний сигнал з Кремля.
«Bloomberg» повідомив, що всі закулісні тьорки про замир’я з Україною провалились. Але крах ілюзій нам довели не у вигляді масованого обстрілу «по Києву, зокрема по центру столиці, та об’єктах інфраструктури в інших українських містах». А у вигляді повідомлення «Блумбергу», що «наразі Росія розглядає можливість посилення потужних ударів звичайними балістичними ракетами». Плюс купа рассуждєній про те чи вдарить Путєн тактичним ядерним зарядом (спойлер – ні, про це півстатті доводів включно з позицією Китаю).
За великим рахунком цей злив від «трьох осіб, наближених до Кремля» є анонсом. Метою якого є подивитись хто як дьорнеться. Хто прибіжить рішакать до удару. Просити. Де у кого слабіна. Щоб виявити куди давити далі. Бо наші фламінги досі не зимують в Роіссі.
Путін готується до ескалації війни в Україні на тлі тупикової ситуації в переговорах
За словами трьох осіб, наближених до Кремля, Росія готується до посилення атак на Україну, дійшовши висновку, що переговори щодо укладення мирної угоди зайшли в глухий кут.
Наразі Росія розглядає можливість посилення потужних ударів звичайними балістичними ракетами по Києву, зокрема по центру столиці, та об’єктах інфраструктури в інших українських містах, повідомили ці джерела, які попросили не називати їхніх імен через делікатність питання.
За їхніми словами, всі рамки переговорів фактично розвалилися, і обидві сторони конфлікту повернулися до вихідної точки. Путін не припинить війну під економічним тиском санкцій та українських ударів по російських нафтопереробних заводах і логістичних мережах, заявили вони.
Москва дедалі частіше розглядає українські удари як атаки країн НАТО, оскільки члени альянсу постачають Києву зброю та розвіддані, зазначили джерела. Вони також додали, що нинішня фаза бойових дій не є піком військової ескалації.
Президент Володимир Путін дав зрозуміти про свої наміри у коментарях, наданих у вихідні журналісту державного телебачення, коли він зневажливо відреагував на вплив цих ударів на російську економіку. Україна «відкрила цю скриньку Пандори», — сказав він. «Що ж, будьте готові до удару у відповідь по ваших найчутливіших секторах економіки».
Зусилля США щодо припинення війни не привели до прориву, а переговори зайшли в глухий кут, оскільки президент Дональд Трамп зосередився на конфлікті з Іраном. Кремль також відмовився від сподівань на те, що, на його думку, було досягнуто між Путіним і Трампом під час їхнього саміту на Алясці в серпні минулого року.
Це вимагало б від США чинити тиск на Україну, щоб вона віддала східну Донецьку область у рамках угоди про припинення війни. Україна послідовно відхиляла вимогу Путіна передати фортечний пояс міст у Донецькій області, які російські війська не змогли захопити в ході бойових дій з 2014 року.
Державний секретар США Марко Рубіо у червні чітко дав зрозуміти, що Вашингтон не поділяє позиції Росії, заявивши: «Якби була досягнута угода, війна б уже закінчилася». Після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на Філіппінах у липні Рубіо зазначив, що потрібні «нові концепції».
Директор ЦРУ Джон Раткліфф у вівторок здійснив рідкісний візит до Москви для переговорів із російськими колегами, хоча незрозуміло, на чому вони зосередилися. Очікувалося, що американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер відправляться до Москви після восьмимісячної перерви та вперше відвідають Київ, але дати жодної з цих поїздок поки що не визначено.
За словами чотирьох осіб, наближених до Кремля, за відсутності дипломатичних зусиль Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації для досягнення своїх воєнних цілей. Хоча Росія сподівається, що Кушнер і Віткофф приїдуть до Москви з новими пропозиціями, очікування щодо прориву дуже низькі, зазначили вони.
За словами двох із цих осіб, Кремль вважає, що вже пішов на поступки під час війни і що кожна з них послабила позиції Росії. На їхню думку, переговори в Анкориджі стали ще одним компромісом, який зазнав невдачі.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков не відразу відповів на запит про коментар.
Останніми місяцями Росія та Україна посилили повітряні удари по території одна одної. Україна завдавала ударів по нафтопереробних заводах, що призвело до масового дефіциту палива в Росії, а також по складах гігантів електронної комерції «Wildberries» та «Ozon», завдавши збитків логістичним мережам на мільярди доларів.
Російські ракетні удари по Україні викрили хронічний дефіцит засобів протиповітряної оборони, що зробило Київ вразливим до атак на енергетичну та опалювальну інфраструктуру, через що минулої зими мільйони людей опинилися в холоді та темряві.
Росія та Україна також наносять удари по комерційних суднах і портах одна одної в районі Чорного моря, що викликає побоювання щодо впливу на постачання зерна на світові ринки. На ці дві країни припадає понад чверть світового експорту пшениці, а удари відбуваються в розпал цьогорічного збору врожаю.
За словами джерел, наближених до Кремля, ескалація ударів змушує дедалі більше російських чиновників дійти висновку, що Путін зрештою може вирішити застосувати тактичну ядерну зброю в Україні як крайній захід.
Ризик того, що Путін порушить глобальне табу на застосування ядерної зброї під час війни, яке існує з часу скидання США двох атомних бомб на Японію в 1945 році, вже давно є головним предметом занепокоєння західних чиновників.
Останнім часом у Москві посилилися розмови з боку «яструбів», які виступають за такий крок. Екстремальна реакція вважається можливою, оскільки єдиним результатом, гіршим за продовження війни для Путіна, була б її поразка.
Тактична ядерна зброя оснащена менш потужними боєголовками та має меншу дальність, ніж стратегічні ракети, і призначена для впливу на конкретне поле бою, а не для знищення цілого міста чи країни. Проте потужність вибуху може бути колосальною, а радіоактивні осади можуть забруднити великі території.
Звісно, поки що немає жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні. Повномасштабне вторгнення, яке Путін розпочав у лютому 2022 року, мало принести перемогу за кілька днів, але зараз триває вже п’ятий рік, супроводжуючись величезними втратами з боку Росії, і кінця цьому не видно.
Протягом багатьох років Путін також неодноразово вдавався до ядерних погроз, намагаючись залякати західних союзників України, щоб вони зменшили підтримку її оборони.
«Для Путіна ніде не видно ознак колективної волі чинити йому опір, а способів, якими він може знесилити людей, є безліч», — сказала Фіона Хілл, старша наукова співробітниця Брукінгського інституту, яка обіймала посаду радника з питань національної безпеки трьох президентів США, зокрема Трампа під час його першого терміну. «Саме тому вкрай важливі узгоджені, колективні та послідовні зусилля, щоб протистояти його діям і вести дипломатичні переговори. Він цілеспрямовано зосереджений на своїй меті, а ми розбігаємося в різні боки».
Адміністрація Джо Байдена фактично попередила Росію, що у разі застосування ядерної зброї у війні США дадуть потужну відповідь звичайними засобами, хоча сумнівно, що Трамп виступив би з таким самим попередженням, зазначила Хілл. Путін перевіряє, як далеко він може і повинен зайти, перш ніж люди підкоряться йому, додала вона.
Ключові партнери Росії, зокрема Китай та Індія, рішуче попередили Путіна про неприпустимість їхнього застосування. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський та високопоставлений європейський чиновник заявили, що Китай передав Росії повідомлення, в якому закликав навіть не розглядати можливість підриву тактичної ядерної зброї в Україні.
Наступного тижня Путін має зустрітися з президентом Китаю Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді на саміті Шанхайської організації співпраці в Киргизстані.
«Ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї залишається вкрай низьким, оскільки її військова ефективність на сучасному розрізненому полі бою є обмеженою, тоді як політична ціна порушення ядерного табу буде високою», — зазначив Олександр Габуєв, директор Центру «Карнегі Росія-Євразія» у Берліні.
«Доки у Москви є можливості для ескалації конфлікту за допомогою звичайної зброї, зокрема шляхом посилення ракетних ударів, у неї немає особливих стимулів перетинати ядерний поріг», — додав він
