Коли прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, говорячи про фінансову підтримку України, згадав «26 країн Європейського Союзу», багато хто спочатку сприйняв це як звичайну помилку. Адже формально ЄС налічує 27 держав-членів, і Угорщина – одна з них. Проте з огляду на багаторічну конфронтацію Орбана з Брюсселем і його послідовну євроскептичну риторику, ця фраза швидко вийшла за межі випадкової обмовки.
У політиці такі деталі майже ніколи не бувають нейтральними. Слова Орбана стали тригером для ширшої дискусії: чи не намагається угорський прем’єр поступово привчити суспільство до думки, що країна вже стоїть осторонь європейського «клубу»? І чи не є це м’яким, але навмисним сигналом про можливий Huxit – вихід Угорщини з ЄС? Цей епізод оголив глибшу проблему. В угорському суспільстві з новою силою постало питання майбутнього країни в Європейському Союзі та меж конфлікту між Будапештом і Брюсселем. Формула «ЄС без Угорщини» вже давно присутня у практичній політиці, коли Будапешт блокує спільні рішення, а решта 26 країн рухаються далі. Тепер вона, схоже, починає закріплюватися й у риториці. Чи була це проста помилка – питання другорядне. Важливіше інше: сама можливість Huxit більше не виглядає табу. І якщо раніше вона існувала лише на маргінесах політичних дискусій, то тепер дедалі частіше з’являється між рядків офіційних заяв. А це вже сигнал і для угорців, і для Європи.
Колишній прем’єр-міністр Угорщини Ґордон Байнаї вважає, що можливий вихід з ЄС не є імпровізацією, а може входити до довгострокового політичного плану Віктора Орбана. Логіка цієї стратегії проста: доки членство вигідне, уряд намагається максимально використовувати його переваги: доступ до єдиного ринку, європейські фонди та інвестиції, водночас поступово підриваючи довіру до Брюсселя всередині країни. Сама по собі критика Євросоюзу не є чимось унікальним. Проте, застерігає Байнаї, вона стає небезпечною, коли не супроводжується відповіддю на базове запитання: що чекає на Угорщину поза межами ЄС? У його оцінці відповідь невтішна – за межами Союзу Будапешт матиме значно менше важелів для захисту власних інтересів і ризикує опинитися в політичній та економічній залежності між сильнішими центрами впливу.
Попри роки жорсткої критики Брюсселя з боку угорської влади, підтримка членства в ЄС серед громадян залишається стабільно високою. Для більшості угорців Європейський Союз – це не політична абстракція, а цілком практичні речі: можливість працювати за кордоном, свобода пересування, економічна стабільність і фінансування розвитку регіонів. Саме тому тема Huxit не перетворилася на суспільний запит. Вона радше існує як політичний страх і водночас як інструмент тиску та маневру. Це створює для Орбана складну дилему: відкрито говорити про вихід ризиковано, але поступово знецінювати ЄС у публічному дискурсі цілком безпечно. У цьому контексті символічні формулювання на кшталт «ЄС із 26 країн» набувають особливого значення. Вони не проголошують розрив напряму, але поступово нормалізують ідею, що Угорщина може існувати поза європейською спільнотою і що це нібито не катастрофа, а лише один із можливих сценаріїв.
Потенційний вихід Угорщини з Європейського Союзу це не лише питання геополітики чи економічних розрахунків, а насамперед доля сотень тисяч людей. Найбільші угорські громади зосереджені в Німеччині, де понад 216 тисяч громадян, та Австрії – понад 100 тисяч. Ідеться саме про громадян Угорщини, а не про етнічне походження, тобто людей, чиє повсякденне життя безпосередньо пов’язане з правом на проживання, роботу й соціальний захист у ЄС.
Ключовим фактором стане формат можливого виходу. Тому можливі два сценарії:
- М’який, або керований сценарій, за аналогією з Brexit, передбачає укладення угоди з ЄС про захист прав громадян. У такому разі угорці, які вже проживають у країнах Союзу, збережуть право на роботу й проживання, а також доступ до медицини, пенсій і базових соціальних гарантій. Водночас свобода пересування для нових мігрантів зникне, а життя ускладниться через бюрократію, реєстрації та ризик «випасти з системи».
- Жорсткий сценарій, без угоди, означатиме миттєву зміну статусу: угорці в ЄС стануть громадянами третіх країн. Це потребуватиме дозволів на роботу й проживання, створить проблеми з визнанням дипломів, соціальними виплатами та медичним страхуванням. Найбільше постраждають низькооплачувані працівники, сезонні й транскордонні робітники, а також сім’ї зі змішаним статусом.
У цьому сенсі Huxit – це не абстрактний політичний сценарій, а рішення, яке може напряму вдарити по тисячах угорських родин по всій Європі.
Економіка Угорщини структурно вбудована в Європейський Союз. Понад 75% угорського експорту спрямовується саме на ринки ЄС, а країна є важливою ланкою європейських виробничих ланцюгів передусім в автомобільній, електронній та машинобудівній галузях. Саме статус члена єдиного ринку робить Угорщину привабливою для іноземних інвесторів: значна частина прямих іноземних інвестицій орієнтована не на внутрішній попит, а на експорт у межах Союзу. Окремим фундаментом економічної моделі залишаються фонди ЄС та аграрні субсидії, які в окремі роки становили до 3–4% ВВП у вигляді інвестиційного та бюджетного ресурсу. Навіть перебуваючи в ЄС, Угорщина вже відчула, наскільки болісною є втрата цього фінансування: у 2022 році було заморожено €6,3 млрд коштів через механізм верховенства права, а на початку 2026 року країна фактично втратила понад €1 млрд у межах окремих програм. Huxit означав би не тимчасове блокування, а структурний обрив. Вихід із Союзу призведе до торговельних бар’єрів і зростання витрат для експортерів, зниження інвестиційної привабливості та повної втрати доступу до структурних і аграрних фондів. Для економіки, що працює як експортна платформа ЄС, це означає різке зниження конкурентоспроможності. Фінансові ринки відреагували б майже миттєво. У разі виходу з ЄС угорський форинт, за оцінками аналітиків, може девальвувати до 430–500+ HUF за євро залежно від сценарію. Це автоматично підштовхне інфляцію, зменшить купівельну спроможність домогосподарств і змусить центробанк утримувати високі відсоткові ставки, стримуючи економічну активність.
Навіть «м’який» сценарій Huxit означатиме повільніше зростання, замість очікуваних 2– 3% річного приросту ВВП економіка, ймовірно, зростатиме лише 0–2% , слабшу валюту та нижчу динаміку зарплат. Жорсткий вихід несе ризик падіння ВВП на 5–10% у перший рік, різкого стрибка інфляції та зростання безробіття. У цьому сенсі Huxit виглядає не як «звільнення» від ЄС, а як економічний шок, наслідки якого відчуватимуться роками.
Досвід Brexit показав: у критичних моментах Євросоюз відкладає емоції й діє як дисциплінований правовий механізм. У разі Huxit Брюссель не імпровізуватиме – сценарій уже написаний, і ключовий пріоритет – єдність ЄС-27, щоб не допустити «ефекту доміно». А далі чітка, послідовна логіка переговорів:
- спершу захист прав громадян;
- потім фінансові зобов’язання та розрахунки;
- і лише після цього – обговорення майбутніх відносин і торгівлі.
Головний принцип залишиться незмінним: жодних привілеїв без зобов’язань. Ні вибіркового доступу до спільного ринку, ні фондів, ні політичного впливу «ззовні».
Брюссель не намагатиметься принизити Угорщину, але й не дозволить подати вихід як історію успіху. Для ЄС це питання не покарання, а сигналу: вихід із Союзу не може бути вигіднішою альтернативою членству.
Згадка про «ЄС із 26 країн» – це не мовна похибка і не випадковість. Це симптом політичного зсуву. Формула, яка одночасно сигналізує самотність Угорщини в Євросоюзі, закріплює риторику «ми – окремо» і м’яко тестує реакцію суспільства на ідею дистанціювання від спільноти. Huxit сьогодні це не затверджений сценарій і не офіційна мета. Але це вже й не фантазія. Ідея виходу поступово нормалізується – не через рішення, а через слова, паузи й формулювання, які з’являються між рядків угорської політики. Чим частіше лунає «26», тим гострішим стає ключове питання: чи готова Угорщина жити поза ЄС і якою буде реальна ціна такого вибору для економіки, безпеки й свободи громадян. Тому це не випадкові слова, а сигнали. Huxit поки не неминучий, але сам факт, що він перестав здаватися немислимим, уже є тривожним маркером і для Брюсселя, і для самих угорців.
