В це важко повірити, але багато людей стало публічно виступати проти закону, який прибирає схему з відсутності податків у посилок
Чому важко? Бо це просто схема. Відверта. Відкрита. І, здавалось, підтримувати це має бути соромно. Але ж ні.
Чому наявність такої діри ненормальна? Бо ми просто маємо ситуацію, коли податки платять з усього, окрім китайського імпорту. Ми ж розуміємо, що посилки – це на 90% якась китайська історія. Причому китайський уряд, який намагається підтримувати зростання економіки експортом, ще і субсидує цей імпорт. І от маємо ситуацію, коли вся продукція оподатковується, а китайська – ні. Уявіть. В місті є три супермаркета. В двох продається все з податками. А в третьому – без податків. А цей супермаркєт ще й належить людині, що досі веде діяльність в Росії. І люди такі «Так це нормально».
Нічого нормального тут немає.
Кажуть, що це вдарить по найбіднішим. Ну по-перше з такою логікою треба взагалі ПДВ відміняти. Бо він вдаряє по найбіднішим. Але ж суспільство якось визначило, що податки потрібні. В тому числі щоб цим найбіднішим, а в Україні це пенсіонери, з чогось отримували свою пенсію. А по-друге я прям бачу як пенсіонери сидять і замовляють щось на Тему. Давайте тоді скажемо, що в АТБ і в Аврорі також не буде тепер податків. Тоді це буде трошки більше чесно в аргументації про найбідніших.
Про що «законопроект про оподаткування посилок», який, до речі, є важливою частиною наших міжнародних забов’язань? В першу чергу це про гроші. В другу – про рівність правил гри.
Про гроші зрозуміло. Минулого року імпорт через посилки склав 8 млрд доларів. Це шалена сума. Це майже 2 млрд доларів недоотриманих податків. За рік. І це було в 2025 році, коли всі зароблені гроші йшли на армію. Тобто просто Україна вирішила, що дешевший китайський шмат вартує того, щоб армія не до отримала 2 млрд доларів. А це і про дрони. І про зарплати військовим. Бо 2 млрд доларів – це 80 млрд гривень. Шалена сума.
Зараз вже дійшло до того, що українські мережи інтернет торгівлі можуть вам запропонувати оформити вашу покупку як посилку і сплатити менше. І просто почекати тиждень. Не соромно? А контейнери, які раптом стають набором посилок? Це також "просто здалось" і просто "для підтримки бідних"?
А друге – правила гри. Це найважливіше, насправді, коли ми говоримо про зростання економіки і про прихід інвесторів. Мають бути рівні правила гри. Для всіх. І рівна конкуренція. Без цього не трапляється економічних див. Навіть у лібертаріанці, які заразом займаються доставкою посилок. Лібертаріанці ж завжди за рівні правила, чи не так? Вони ще проти держави. Це правда. Але під час війни без держави якось не виходить. Хіба є аргументи проти? І проти тези «що під час війни розумієш, що держава важлива і важливі податки» і тези «про рівні правила гри як запорука економічного зростання».
А якщо немає, то як тоді бути із ситуацією, коли одні продавці товарів мають можливість продавати без податків, а інші податки платять. Той самий приклад з супермаркетом.
Протекціонізм це погано. Але там принаймні кажуть «Ми підтримуємо наших проти не наших». А тут ми маємо ситуацію прям зворотню. Не рівні правила гри. А підтримка іноземного імпортера. «Підтримка не наших проти своїх». Причому «не наших» в прямому сенсі слова. Бо на чиєму боці виступає Китай у війні росії проти України очевидно.
Чи є в цьому хоч якась логіка – питання риторичне.
І так. Це вимога МВФ. Вимога нашого лікаря від економіки. Якого корисно слухать. І рекомендації якого Україна так і не спромоглась виконати за 30 років. А потім раптом виникає питання «А чому в Польші краще». Знов риторичне питання
