"Про те, хто буде після війни відбудовувати країну, волію не замислюватися" - Карл Волох

"Про те, хто буде після війни відбудовувати країну, волію не замислюватися" - Карл Волох

Подзвонив Луценко (котрий добре розуміється на безпілотниках, на відміну від мене - К.В.) і розповів, коментуючи мій учорашній текст, що на ринку українських озброєнь є аналог (за ТТХ) безпілотників FirePoint. Він називається Лютий, виробляється державною компанією, закуповується МО. Тільки от ціна на нього вдвічі вища за FP.

Знаєте, я навіть не впевнений, що отой вершок у 50 штук баксів за одиницю обовʼязково повністю розкрадається. Думаю, чимала частина й просто просирається - бо такою є традиційна ефективність державного менеджменту.

Це все інформація для любителів націоналізувати чуже майно (або розповідати, як Deloitte не вміє робити аудити).

Щиро сподіваюся, що після чергової кампанії цькування й зриву планів розвитку компанії Штілерман не збере манатки й не зʼїбеться з України разом із своїми інженерами (принаймні, до кінця війни). Бо попит на них у світі сьогодні абсолютно шалений й свої грубі гроші він спокійно заробить без усіх цих стресів і принижень.

Мені ця історія теж допомогла прийняти певні рішення. Стартап, який я розвиваю останні 4 роки, буде виробляти продукцію (не військову, а мед техніку) в Європі.

Чимдалі він президентів, котрі полюбляють без усякого слідства й суду своїм указом позбавити підприємця майна.

Чимдалі від антикорупційних органів, котрі мало здатні боротися з корупцією (109 вироків за останній рік, з яких три чверті - угоди), зате є чемпіонами світу по зливанню в пресу вміло змонтованих прослушок.

Чимдалі від грантової антикор-мафії, котра заробляє мільйони на імітації реформ, зате руйнує репутації з неймовірною ефективністю.

Чимдалі від чиновників, котрі без хабарів або лобізму наближених до влади міндічів взагалі не готові виконувати свої обовʼязки.

Чимдалі від осатанілого від жадоби крові охлосу, для якого будь-яка успішна персона чи компанія є особистими ворогами - навіть якщо від них, як від FP, залежить виживання країни.

І повірте, я далеко не перший, хто приймає таке рішення - жити в Україні, а бізнес робити в Європі. Про те, хто буде після війни відбудовувати країну, волію не замислюватися