У нас екзистенційна війна із ворогом, який нас переважає за більшістю показників.
Війна, в якій ми:
- втратили сотні тисяч життів убитими й пораненими;
- залежні від зовнішньої допомоги трохи більше, ніж повністю і якщо вона, раптом, зменшиться, можемо ще втратити чимало;
- маємо мільйони біженців внутрішніх;
- маємо депопуляцію більш значну, ніж у Голодомор і навіть Другу світову (нехай і з менш трагічних причин);
- втратили шматок території розміром із невелику європейську країну - і продовжуємо втрачати;
- дикими зусиллями підтримуємо ледве живу економіку;
- велика (якщо не переважна) частина чоловічого населення ховається від державних органів, щоб не потрапити на фронт.
А населення (згідно останньої статистики) вважає корупцію більш страшною проблемою, ніж цю війну!
Люди, ви взагалі не відчуваєте, що вами маніпулюють? Ви вже забули, як сім років тому саме на цій хвилі антикорупційної істерії цілком гідного президента мудрий виборець замінив на нікчемного паяца? Так нічого не змінилося, лише плюс по відношенню до персоналій у частини людей помінявся на мінус.
А градус істерії й критичного мислення не змінився жодним чином. І це таки лякає
