1. Українські безпілотники в ніч на 17 травня завдали масштабного удару по москві та московській області, атакувавши об’єкти паливної інфраструктури, підприємства ВПК і транспортні вузли в центральному регіоні росії.
- У Зеленограді, який входить до складу москви, повідомляють про удари по підприємствах «Ангстрем» — одному з виробників мікроелектроніки, напівпровідників і мікропроцесорів для російської промисловості та оборонного сектору.
- У московській області під удар потрапила Солнечногорська наливна станція в селі Дурикіно. Після вибухів на об’єкті почалася пожежа. Станція є важливим елементом системи магістральних нафтопродуктопроводів навколо москви та використовується для зберігання, перекачування й відвантаження бензину та дизельного пального.
- Ще однією ціллю стало МКБ «Радуга» в Дубні — підприємство, що розробляє крилаті ракети для російської армії.
- Також повідомляється про атаку на «Шереметьєво» — один із найбільших аеропортів росії.
2. росія поступово перетворюється не на «енергетичну наддержаву», а на енергетичного «виживальника», який змушений витрачати дедалі більше ресурсів не на розвиток, а на підтримку експорту в умовах санкцій та ізоляції.
- Після 2022 року російська енергетична модель кардинально змінилася. Якщо раніше москва могла претендувати на роль одного з ключових гравців глобального енергоринку, то тепер вона дедалі більше залежить від знижок, посередників, «тіньового флоту» та постійної імпровізації в логістиці.
- росія зберегла великі обсяги експорту нафти й газу, але втратила здатність впливати на правила ринку та забезпечувати довгострокову передбачуваність для покупців.
- Замість стратегічного розвитку система працює в режимі постійного антикризового реагування: перенаправлення потоків, пошуку нових маршрутів, обходу санкцій та компенсації технологічних втрат. Така адаптація має високу ціну.
- Постійне «латання дірок» виснажує фінансові, технологічні та управлінські ресурси. Через санкції та багаторічне недофінансування російська нафтогазова галузь втрачає можливість реалізовувати великі довгострокові проєкти й модернізувати інфраструктуру.
- Навіть тимчасове зростання нафтових доходів через війну на Близькому Сході не змінює фундаментальної проблеми. росія отримує вигоду лише завдяки черговій глобальній кризі, а не через власне посилення.
- При цьому ключові покупці — насамперед Китай та Індія — користуються ситуацією для отримання знижок і зберігають максимальну гнучкість, не бажаючи ставати залежними від російських поставок. Європа також уже зробила стратегічний висновок: проблема не лише в самих російських енергоносіях, а в непередбачуваності росії як постачальника.
- Саме тому ЄС перебудовує енергетичну систему так, щоб мінімізувати залежність від москви навіть у разі зміни політичної ситуації. У результаті російська енергетика дедалі більше нагадує систему, яка здатна виживати під тиском, але втрачає здатність до розвитку.
- Формально експорт продовжується, однак технологічне відставання, зношення інфраструктури та залежність від обмеженого кола покупців поступово підривають довгострокову стійкість галузі.
3. російські компанії масово переходять до скорочення персоналу через погіршення економічної ситуації.
- У 2025 році звільнення провели вже 25% роботодавців проти 10% у 2023-му. Бізнес, який після початку війни активно розширював штати під імпортозаміщення та державні замовлення, тепер переходить у режим жорсткої економії.
- Компанії скорочують витрати, заморожують нові проєкти та позбавляються працівників, яких раніше наймали «на перспективу». російські HR-фахівці вже відкрито говорять, що 2026 рік стане періодом масових звільнень і пошуку способів мінімізувати компенсації працівникам.
- Це ще один сигнал поглиблення економічних проблем у росії: бізнес більше не вірить у швидке відновлення економіки та готується до тривалого періоду стагнації, високих ставок і падіння попиту.
4. Рівень «щастя» в росії впав до мінімуму за останні 15 років, свідчать дані державного ВЦИОМ.
- У квітні індекс щастя опустився до 52 пунктів — це найнижчий показник із вересня 2011 року. За даними соцслужби, лише 74% опитаних заявили, що вважають себе щасливими, тоді як 22% відповіли негативно. Ще в березні розрив між цими показниками був вищим.
- Після початку повномасштабної війни проти України індекс тримався значно вище — у межах 58–73 пунктів, але з другої половини 2024 року почав стабільно знижуватися.
- Для більшості росіян «щастя» означає базову фінансову стабільність, доступні доходи та відсутність серйозних побутових проблем. Саме ці фактори дедалі сильніше погіршуються через наслідки війни, інфляцію, зростання тарифів і податкового навантаження.
- Падіння індексу збігається з погіршенням ситуації в російській економіці. Уряд уже знизив прогноз зростання ВВП, бюджетний дефіцит стрімко збільшується, а прибутки великого та малого бізнесу падають.
- На цьому фоні навіть державні соціологічні служби починають фіксувати зниження підтримки влади та зростання соціального песимізму в країні.
5. Іспанія збільшила закупівлі російського ЗПГ у 2026 році.
- За даними оператора газотранспортної системи Enagás, за перші чотири місяці року поставки з росії зросли більш ніж на 30% — до 23 157 гігават-годин проти 17 435 роком раніше.
- Попри гучні заяви Брюсселя про відмову від російських енергоносіїв, європейський ринок знову повертається до залежності від російського газу. Криза на Близькому Сході, перебої з постачанням ЗПГ із країн Перської затоки та удари по енергетичній інфраструктурі змусили європейських імпортерів активніше закуповувати російський газ.
- Ситуація демонструє головну проблему енергетичної політики ЄС: у періоди глобальної нестабільності російський ЗПГ залишається одним із небагатьох доступних джерел швидкого покриття дефіциту.
- У результаті москва продовжує отримувати валютні надходження від експорту газу навіть попри санкційний тиск і офіційний курс європи на енергетичне відокремлення від росії.
6. Адміністрація Дональда Трампа не продовжила дію тимчасового винятку, який дозволяв окремі операції з російською нафтою, попри напружену ситуацію на світовому нафтовому ринку.
- Йдеться про короткострокові дозволи, які США видавали у березні та квітні для завершення поставок російської нафти, вже завантаженої на танкери.
- Рішення фактично означає повернення до жорсткішого санкційного режиму проти рф. Водночас воно викликало суперечки серед союзників Вашингтона.
- Європейські країни наполягали на збереженні максимального тиску на російський нафтовий сектор, щоб скоротити доходи рф від експорту енергоносіїв і обмежити фінансування війни проти України.
- Натомість низка азійських держав, зокрема Індія та Індонезія, просили США продовжити послаблення санкцій через різке погіршення ситуації на нафтовому ринку після атак в районі Ормузької протоки.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент раніше визнавав, що Вашингтон вже змінював позицію щодо цих винятків під тиском країн, залежних від імпорту нафти. За його словами, продовження дозволів у квітні було необхідним для стабілізації енергетичного ринку.
- Попри завершення дії пільги, у Білому домі не виключають нового тимчасового послаблення санкцій, якщо ситуація на нафтовому ринку продовжить погіршуватися.
- Одночасно США вже вдалися до інших кроків для пом’якшення енергетичної кризи — тимчасово дозволили іноземним суднам перевозити нафту між американськими портами та послабили окремі внутрішні вимоги до пального.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
