Хотів би я знати, що наближає кінець агресії більше - удари по військових і нафтогазових обʼєктах - чи по житловому сектору російської столиці.
З точки зору чистої прагматики напрошується відповідь, що тут навіть нічого порівнювати. Підрив економічних і військових можливостей агресора вже має абсолютно переконливий числовий вимір не співставний з тиском на мирне населення.
З іншого боку, нездатність Путіна вберегти москвичів (а це єдина публіка, котра його цікавить) від українських атак на тлі погіршення ситуації в економіці й більш ніж скромними воєнними досягненнями цілком може розглядатися московитами як порушення суспільного договору. А Путін (всупереч поширеній у нас помилці) доволі чутливий до таких речей.
Цікаво б глянути їхню соціологію
