ВСТУП: ВІЙНА НАД ГОЛОВАМИ
Росія веде повітряну війну прицільно, системно, з глибоким адаптивним циклом. Починаючи з 2022 року, взявши за основу американську "Tomahawk diplomacy", вона перетворила концепцію повітряного удару на зброю системного терору. Сотні крилатих ракет, тисячі безпілотників Shahed, регулярне застосування балістики "Кинжал" та авіації далекого радіусу дії — все це спрямовано на досягнення нової мети.
Змінилося саме призначення повітряного удару: це вже не засіб посилення тиску перед наступом. Це окрема війна — війна проти міст, проти промислової тиші, проти вузлів логістики. Це війна на знищення цивільної міці та економічного потенціалу держави.
Саме тому ми більше не можемо мислити протиповітряну оборону як пасивну систему навколо важливого об’єкта. ППО має стати цифровою кордонною архітектурою — силовою матрицею, що прошиває країну вогневими векторами, сенсорними мережами, каналами даних і миттєвих рішень.
Вперше від часів Другої світової Європа зазнає регулярного повітряного терору. Але цього разу — в епоху алгоритмів. Україна — перша, хто має відповісти на цей виклик цифровою перевагою.
ГІБРИДНІ ЗАГРОЗИ ТА НОВІ АРСЕНАЛИ
Війна Росії проти України — це не просто війна минулого, а випробування нової безпілотної епохи. Москва активно застосовує FPV-дрони, баражуючі боєприпаси, безпілотні катери — і це лише початок. В умовах санкцій вона все тісніше співпрацює з Китаєм.
Злиття китайських технологій — таких як автономні системи наведення чи роєві алгоритми — з російською воєнною логістикою створює нову якість загрози. Уявімо українські позиції, атаковані роями дронів, якими керує ШІ. Це сценарій прориву, до якого ми маємо бути готові вже зараз.
Китай створює свій безпілотний арсенал не лише для експорту. Його стратегічна мета — силове вирішення проблеми Тайваню через архітектуру A2/AD (Anti-Access/Area Denial) нового покоління. Ця модель «швидкого цифрового завоювання» може бути застосована і в інших регіонах. Якщо Росія отримає доступ до цієї моделі, Україна стане наступним полігоном для її бойового випробування.
АРХІТЕКТУРА ПЕРЕМОГИ: УКРАЇНСЬКА ВІДПОВІДЬ
Єдиний вихід для України — діяти на випередження, асиметрично і масштабно. Наша відповідь має базуватися на трьох фундаментальних принципах:
Не намагатися копіювати дорогі системи ворога, а створювати масові, дешеві та ефективні рішення, що роблять його тактику економічно невигідною.
Скоротити цикл від ідеї до впровадження у військах до тижнів, а не років. Швидкість інновацій має стати нашою головною зброєю.
Кожен успішний прототип має негайно йти в серію. Технології не повинні залишатися у презентаціях — їхнє місце в бойових підрозділах.
ЦИФРОВЕ ППО
Цифрове ППО — це не просто нова версія старої оборони. Це перехід до розумної, адаптивної, повністю інтегрованої системи, в якій кожен елемент — від сенсора до засобу ураження — є частиною однієї безперервної інформаційно-вогневої екосистеми. Kill chain стає програмним процесом, а не серією ручних команд.
Багатошарова сенсорна сітка:
- Радари X-, S- і L-діапазонів, мобільні та стаціонарні.
- Оптико-електронні станції з інфрачервоними каналами.
- Акустичні детектори для низькошвидкісних цілей (Shahed, FPV).
- Інтеграція комерційних, волонтерських і громадських сенсорів у єдину мережу.
Центр обробки даних:
- Відкрита API-архітектура.
- Машинне навчання для фільтрації шумів, розпізнавання типів цілей та прогнозування їхніх траєкторій у реальному часі.
Активна протидія:
- Синхронізована мережа засобів РЕБ для "осліплення" та "глушіння" ворожих систем наведення.
- Захищені протоколи передачі координат для безшовної інтеграції з усіма системами управління (ЗСУ, СБУ, ТРО, НГУ).
- Автоматизація циклу «виявлення–рішення–вогонь» до секунд.
Громадський рівень інтеграції:
«Мережа цифрових вартових»: доступна мобільна платформа для фіксації, ідентифікації та передачі даних громадянами.
ІНТЕГРОВАНА ОБОРОННА ЕКОСИСТЕМА
1. ППО не має бути відокремленим доменом. Це частина єдиної системи цифрової оборони, яка включає:
2. Розвідувально-ударні БПЛА.
3. Артилерійські системи з цифровим наведенням.
4. Баражуючі боєприпаси як елемент forward-defensive strike grid.
5. Програмно керований C4ISR-ланцюг — виявлення, класифікація, рішення, вогонь — із нульовою затримкою.
ПІДТРИМКА ДЕРЖАВИ
Промислова політика:
- Перехід до локалізації виробництва через партнерства із західними компаніями.
- Створення Національного агентства цифрових озброєнь для прозорих і швидких закупівель, що базуються на результатах бойових випробувань.
- Кожен прототип, що довів ефективність, має отримувати контракт на серію.
Людський капітал:
- Державне замовлення в освіті: контракти для університетів на підготовку радіотехніків, програмістів для систем ШІ, фахівців з кібербезпеки, операторів БПЛА.
- Програма «Технологічний резерв»: залучення ІТ-фахівців до оборонних проєктів через мотиваційні пакети та пільги.
Законодавча рамка:
- Закон «Про національну цифрову оборону», що закріплює цифрове ППО як елемент стратегії нацбезпеки.
- Створення Digital Air Defense Command.
- Спеціальний фонд фінансування через військовий технологічний податок.
ВИСНОВКИ
Безпека в XXI столітті — це не просто армія. Це інтеграція знань, сенсорів, даних і алгоритмів. Україна має шанс не наздоганяти — а формувати стандарт. Ми вже воюємо в майбутньому. І наш цифровий щит — це наш шанс вижити, перемогти і задати напрямок для всього світу.
