Як запорожці разом із Разіним розгромили перський флот біля Свинячого острова
— Діду, а чи правда, що козацьке весло гнуло хвилю не лише в Чорному морі, а й на далекому Каспії? — Грицько підкинув трісок у багаття, спостерігаючи, як іскри злітають у темне степове небо. — Кажуть, у поході Степана Разіна було повно запорожців, і вони там дали такого жару царським та перським кораблям, що весь Схід тривожився?
Олекса повільно поправив люльку, випустив кільце пахучого диму й замислено подивився у темряву:
— На щиру правду кажуть, малий. Наші хлопці з Запорожжя та Лівобережжя ходили на Волгу й Каспій великим числом. Вони шукали не лише здобичі й волі, а й несли з собою той загартований у боях хист, проти якого ані царські воєводи, ані перські хани не мали ради.
У 1667–1669 роках отаман Степан Разін організував знаменитий «похід за зипунами» (по здобич) на річку Волгу та Каспійське море. Деяку частину його війська становили українські козаки — як запорожці, так і втікачі з Лівобережної та Правобережної України після подій Руїни. Український елемент був настільки сильним, що серед найближчих соратників Разіна значилися українці, зокрема один із головних отаманів — Олексій Хромий (Кривий).
Навесні 1667 року козацька флотилія із понад 30 стругів вирушила з Дону на Волгу. Першими під нищівний удар потрапили царські каравани та військові кораблі. Поблизу Чорного Яру козаки перестріли й повністю розгромили загін стрільців та царських суден під командуванням воєводи Семена Іванова, захопивши зброю, гармати та провіант.
Далі флот вийшов у Каспійське море. Запорожці bring з собою унікальний досвід морського бою, здобутий у походах на турецькі фортеці: нічні атаки, швидкі маневри та залповий вогнепальний бій з близької відстані. Протягом 1668 року козаки спустошували перське узбережжя від Дербента до Баку й Решта.
Кульмінація морської кампанії відбулася в липні 1669 року біля Свинячого острова (протока поблизу сучасного Баку). Проти козацької флотилії з 23 стругів вийшов величезний перський флот під командуванням Менед-хана — 50 великих кораблів (астрабадських сандалів), з'єднаних між собою ланцюгами, щоб оточити й розчавити козаків.
— То була пастка, але Разін із запорожцями самі зробили з неї зашморг для хана, — голос Олекси став суворішим. — Козаки скористалися маневреністю своїх стругів. Вони підійшли впритул до флагманського судна Менед-хана й влучним пострілом із важкої гармати влучили в пороховий льох.
Перський флагман вибухнув, викликавши паніку та хаос у лавах ворога. Ланцюги, якими перси зв'язали свої кораблі, стали для них пасткою: вибух і вогонь почали по ланцюговій реакції знищувати сусідні судна. Козаки пішли на абордаж і розгромили перську армаду. Із 50 кораблів Менед-хана вціліли лише три, а сам хан ледве втік, втративши у бою свого сина та доньку.
Олекса вибив попіл із люльки об чобіт і вирівняв спину:
— Морський бій біля Свинячого острова 1669 року увійшов у історію як одна з найблискучіших перемог козацького флоту на Каспії. Запорожці довели, що їхня тактика й відвага здатні нищити переважаючі сили ворога на будь-яких морях
